П"ятниця 13-го не може не наводити на роздуми про забобони, містику й таке інше, що все одно присутні в нашому житті. Хтось свято у все це вірить, хтось відмахується. Чи є ви забобонною людиною?
Левко ЛУК"ЯНЕНКО, 69 років, політик:
— Ніякі негативні події мого життя — наприклад, коли мене забрали в армію, чи арештували, чи судили — на 13-те число не припадали. Але це не означає, що воно не має якоїсь магічної дії на життя інших. Наприклад, в Австрії взагалі немає будинків з номером 13. А в мене самого є інші забобони. Я вірю в те, що якщо перебіжить дорогу чорний кіт, то це до невдачі. Те ж саме стосується жінки з порожнім відром, яка переходить дорогу. Звісно, намагаюся за допомогою розуму забобонам не піддаватися.
Євгенія КОНОНЕНКО, 48 років, письменниця:
— На математичному факультеті в нас був дуже оригінальний викладач — такий собі Каванцов. Ця людина змогла переконати нас, що число "13" — щасливе. І ось цьому психологічному настрою я й намагаюся слідувати. Щодо забобонів узагалі, то колись моя подруга попросила мене поміняти мій номер мобільного телефону, бо в ньому було три шістки підряд. Я про всяк випадок таки змінила. А от, наприклад, письменник Юрій Покальчук навпаки намагається це "демонічне" число використовувати. Не вірю також у чорних кішок, бо в будинку, де я живу, живе таких ціла зграя. Вони постійно перебігають усім дорогу. Так що в мене, мабуть, імунітет на них виробився.
Іван ДРАЧ, 70 років, поет:
— Я доволі забобонна людина. Взагалі, люди часто недооцінюють важливість народних вірувань та звичаїв. Колись ми з режисером Юрієм Іллєнком почали робити його перший фільм "Криниця для спраглих" 13-го числа о 13-й годині. Ми знехтували всіма забобонами, і в результаті цей фільм пролежав 20 років на полиці, адже був звинувачений в антирадянському спрямуванні. Так що не варто відмахуватися від знаків, які подає тобі доля. Я досі, коли чорний кіт переходить мені дорогу, беруся за ґудзик.
Ольга ПОЛІЩУК, 21 рік, студентка:
— Для мене п"ятниця 13-го абсолютно звичайний день. Хоча треба сказати, що саме число "13" доволі символічне. Адже я вступала до Києво-Могилянської академії 13 липня, опинилася 13-тою в рейтингу і випустилася в 13-му випуску. Що стосується забобонів у цілому, то вони є. Але я з ними борюся. Вважаю, що забобони є тільки тоді, коли людина в них вірить. Якщо не вірить — вони втрачають свою силу.
Богдан ВАСЮРА, 21 рік, регбіст:
— Як і в кожного спортсмена, у мене є певні звички. Не знаю, наскільки вони допомагають, але не заважають — так точно. Наприклад, перед виходом на поле я заклеюю скотчем те місце на зап"ясті, де вимірюється пульс. Взагалі, у спорті забобони значать багато. Бувають курйози. Один мій знайомий завжди перед виходом на поле клав собі під регбійку трохи землі з газону. Один раз він поклав землю, не побачивши, що в ній був значок команди-суперника. У тій грі він поламав собі ребра — якраз на тому місці, де лежала та земля зі значком.
3 
1
Коментарі