На 13-му році подружнього життя Василь Коломієць, 45 років, подав на розлучення. Хоч, крім страху перед зловісним числом, жодних причин на це не мав.
— Це один з найпоширеніших у світі страхів — тріскаїдекафобія, — пояснює психіатр Андрій Примак, 30 років. — Тобто побоювання 13 числа. Від цієї фобії страждає майже чверть населення України.
Страхів, чи то фобій, існує понад сто різновидів. У схильних до фобій людей страх може виникати у будь-який час і в будь-якому місці.
— Кожна третя людина страждає на психічні патології, — стверджує Андрій Васильович. — Причому переважають пограничні психічні розлади. В економічно розвинутих країнах Заходу вони є у 82,8 відсотка населення. А в Україні — у 88,4 відсотка.
Звичайно, відчуття страху притаманне кожній людині. Воно є захисною реакцією в момент небезпеки. Це наш інстинкт самозбереження. Тому для нормального психічного розвитку страх іноді потрібен.
Проте фобіки відчувають його не перед небезпекою. Їхній страх близький до абсурду, адже пояснити його не можна. Він нічим не обґрунтований.
— Одна з моїх пацієнток страждала на медофобію, — каже кандидат медичних наук Георгій Селюков, 62 роки. — Вона щохвилини мила руки. Жінка весь час боялася мікробів. Їй здавалося, що ті роз"їдають шкіру і вона ось-ось захворіє на невиліковну хворобу.
Майже всі фобіки уникають того, що абсолютно безпечно. Їхні безпідставні переживання захоплюють усю свідомість. Вони втрачають здатність до нормального мислення.
Гленофобія — коли бояться погляду ляльки
Дії фобіків стають неадекватними. Приміром, дехто панічно боїться голомозих. А зустрівшись із ними, одразу тікає або ховається. Така фобія називається пеладофобією.
— Найчастіше до мене звертаються хворі, які бояться замкненого простору, — клаустрофобіки, — зазначає 43-річний психотерапевт Лариса Самойленко. — І ті, хто не може бути в натовпі — антропофобіки. Бувають випадки арахнофобії — страху перед павуками, монофобії — побоювання самотності. Або ж ситофобії — коли людина відмовляється їсти.
Проте трапляються й більш рідкісні фобії. Скажімо, страх перед північним сяйвом — аурорафобія. Чи гленофобія — коли бояться погляду ляльки. Бувають і зовсім незрозумілі — наприклад, побоювання почути добру звістку. Це називається євпофобією.
Щоб побороти страх, потрібно спочатку розібратися в своїх емоціях.
— Якщо людина рятується від пожежі, цей страх безперечно виправданий і зрозумілий, — каже Андрій Примак. — Але коли людина тікає з кімнати, де їй нічого не загрожує, — це привід серйозно задуматися. Адже страх заважає їй нормально жити.
Потрапивши в ситуацію, яка спричиняє відчуття страху, фобіки одразу страшенно панікують, каже Лариса Самойленко. Вони не можуть вдихнути на повні груди. Зазвичай у них виникає запаморочення, біль у грудях, іноді аритмія, їх кидає в холодний піт.
Такі симптоми, поза сумнівом, треба лікувати. Вони не лише мучать людину, а й завдають шкоди її здоров"ю. Часом через бажання звести до мінімуму зустрічі з причиною свого страху людина змінює спосіб життя. Але краще все ж таки звернутися до психоаналітика.
3 
1
Коментарі