Загальнодержавну програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад підписав президент Віктор Янукович. До 2015 року передадуть 1058 гуртожитків, в яких живуть 140 тис. українців. Для реалізації програми потрібно 1,2 млрд грн. Місцеві та державний бюджети розділять ці витрати порівну.
— Головна перевага програми в тому, що приватизація відбуватиметься державним коштом, і на це передбачена окрема стаття у бюджетах, — вважає 53-річний Валерій Музичук, член координаційної ради Асоціація мешканців гуртожитків України. — Також передбачаються кошти на капітальні ремонти гуртожитків.
Реалізація програми повністю залежить від місцевої влади. Наприклад, у Краматорську Донецької області ще 2008 року передали на баланс міста три гуртожитки. Зробили це за підтримки місцевої влади й ніякої програми не знадобилося. А у Стрию на Львівщині є рішення суду про передачу будинку на баланс міста, але воно не виконується. Мешканці мають вирішувати цю проблему через прокуратуру.
Головна проблема неприватизованих гуртожитків — завищені комунальні тарифи. Це житло переважно закріплене за заводами і фабриками. Керівництво підприємств встановлює плату, як їм заманеться. Якщо люди відмовляються сплачувати, вимикають комунікації та погрожують висилити всіх примусово. У неприватизованих гуртожитках іноді змушують платити 35-36 гривень за метр, коли у приватизованих — 2 гривні 6 копійок. Людина отримує 850 гривень зарплати, а за кімнату платить 1420. Хіба можна вижити? Є випадки, коли у гуртожитку стоять електроплити, а приходять рахунки за газ. Або тариф за газ і електроенергію не маленький, як для населення, а підвищений, як для підприємців. Нас, у приватизованому гуртожитку, також хотіли змусити платити за кіловат 36 копійок, ніби ми промисловці. Я їздив у Міністерство палива та енергетики і відстояв тариф 28 копійок.
Після передачі гуртожитків місцевій владі мешканці мають створити об'єднання і прийняти житло на свій баланс. Тоді вони стануть повноправними хазяями будинків. Самі зможуть встановлювати тарифи відповідно до комунальних витрат. Разом легше вирішувати питання обліку води, газу, електроенергії, бо на гуртожиток, зазвичай, стоїть один лічильник. Ми, наприклад, встановили лічильники електроенергії у кожну кімнату, і вже беремося за лічильники води. Бо в одній кімнаті живе одна людина, в іншій — троє. Окремі лічильники дозволять точно обрахувати, хто скільки споживає.
Коментарі