45-річний Володимир Дубровський із Центру соціально-економічних досліджень "САSE-Україна" вважає, що зростання тіньових зарплат свідчить про змагання роботодавців за робітників.
Наскільки успішною була економічна діяльність уряду Віктора Януковича?
— Скоріше, малоуспішною. Не здійснено жодних потрібних реформ. Важко взагалі згадати якісь вдалі кроки Кабміну. На відміну від уряду Єханурова, цей активно втручався у бізнес — регулював ціни, забороняв експорт зерна, вдавався до інших неринкових методів. Неодноразово порушувалася справедливість щодо відшкодування податку на додану вартість для експортерів. Добре, що вдалося запобігти відновленню частини пільг для вільних економічних зон.
Отож, Кабмін Януковича залишає по собі значну інфляцію. Частково це викликано світовими тенденціями, в яких уряд не винен. Але він проводив незбалансовану політику і не запобігав належним чином монополізації економіки. Інфляція цього року складе 14–15 відсотків, що є вже загрозою. Залишається сподіватися, що це не матиме катастрофічних наслідків. Економічне зростання продовжується, але загрози для нього не подолані. Не змінилася на краще структура промисловості, експорту. Економіка так само енергомістка. Комунальна сфера залишається в жахливому стані. Не реформовані освіта й медицина.
Але ж нинішні урядовці люблять казати, що вони — справжні професіонали...
— Вони діяли, можливо, й професійно — але як господарники радянського штибу. На рівні Кабміну потрібен зовсім інший стиль управління. Так, це в чомусь професійніша робота порівняно з урядом Тимошенко — коли робилися оригінальні, але різкі й не прораховані кроки, що напряму шкодили економіці. Але принаймні там намагалися втілювати нові ідеї.
Зростає рівень тіньових доходів громадян. Як зарплата "в конвертах" впливає на ситуацію в економіці, інфляцію?
— Прямої шкоди від цього немає. Для економіки важливий сукупний обсяг доходів, а не форма. Звісно, краще було б, щоб податки були помірними і вся зарплата виплачувалася "по-білому". Із другого боку, тіньові зарплати свідчать і про позитивну тенденцію: змагання роботодавців за робочу силу. Щоб утримати кваліфікованих працівників, вони мають їм більше платити. А за існуючої податкової системи це доводиться робити неофіційно.
Питання не в тому, щоб обмежувати доходи. Пропозиція товарів і послуг має розвиватися так, щоб громадяни мали змогу витрачати гроші на щось корисне. На жаль, поганий підприємницький клімат та нерозвиненість інвестиційної ринкової інфраструктури призводять до того, що зростання пропозиції товарів та послуг відстає. Отже, ціни повзуть угору.
Повернути заощадження "живими" грішми неможливо
Вихід у тому, щоб створювати умови для підприємництва й інвестування. Це дасть населенню стимули та можливості для заощаджень, які потім перетворяться на інвестиції у виробництво товарів та послуг. А найактуальніше на сьогодні — реформувати медицину й освіту так, аби люди могли легально купувати ці послуги через страхування й довгострокові кредити. Це дозволить стримати ціни за рахунок розширення пропозиції й зберегти ці галузі від руйнування.
Курс долара у світі падає, чому ж тоді дорожчають у нас імпортні товари?
— Щодо гривні у нас курс долара фіксований. Тож якщо товари закуповують за американську валюту, то вони не повинні дорожчати. Але чимало купують за євро. Це ми й відчуваємо на своїх кишенях. Зараз, наприклад, американські автомобілі конкурентоспроможніші за європейські.
Чи реальним є зміцнення гривні щодо долара і чи допоможе це спинити інфляцію?
— Фактична ревальвація її відбувається незалежно від політики Нацбанку. Бо ціни в гривнях зростають, а отже, і реальний обмінний курс теж. Попри те, що номінально він незмінний. А щодо офіційної ревальвації, то вона до певної міри необхідна для запобігання розкручуванню інфляції. Зростання ж цін вона сама по собі спинити не зможе.
Останні чотири уряди постійно збільшували "передвиборні" соціальні виплати й пенсії. Це загальмувало чи пришвидшило розвиток економіки?
— Економіка з 2000 року зростала, і населення мало отримати від того зиск. А вибори — це природний механізм, що змушує еліту поділитися прибутками з людьми. Коли це відбувалося різко, як за часів уряду Тимошенко, то гальмувало розвиток економіки. Але пізніше допомагало, бо зростав внутрішній попит.
Тут важливо зберегти баланс. А останнім часом він почав хитатися. Нині треба йти на непопулярні кроки й трохи "скинути газ" у збільшенні соціальних виплат. Бо якщо економіка не зростає на 20 відсотків на рік, як доходи громадян, вона може "перегрітися". І тоді інфляція з"їсть усе.
Як загалом впливають на економіку часті виборчі кампанії і зміни урядів?
— У нас економіка розвивається не завдяки, а всупереч державі. Чим менше в уряду можливостей тиснути на бізнес, втручатися в ціноутворення тощо, тим краще. Бізнесмени зараз з ностальгією згадують уряд Єханурова, який мало втручався в економіку. До того ж останні півроку був у статусі тимчасового, тому навіть за бажання не міг би цього робити.
Якщо уряди мінятимуться частіше, нашим політикам і бізнесменам доведеться всерйоз замислитися над створенням універсальних правил гри, які працювали б незалежно від прізвища прем"єра чи назви правлячої партії. В Італії у післявоєнний період уряди змінювалися по кілька разів на рік. Але при цьому у країні відбулося "економічне диво". Із зруйнованої війною, фактично країни "третього світу" вона стала однією з найрозвиненіших в Європі. Україна багато в чому подібна до Італії. Засиллям корупції, наявністю мафіозних кланів, схильністю населення до малого бізнесу тощо.
Отже, для бізнесу часта зміна уряду — на краще. Але погано для бюджетного і комунального секторів, якими має опікуватися держава. Вони перебувають в жалюгідному стані і скоро стануть гальмом для економіки.
Тимошенко пообіцяла за два роки повернути заощадження колишнього Ощадбанку СРСР. Це реально?
— Повернути "живими" грішми ці заощадження неможливо. Це буде друге пограбування, бо спровокує шалену інфляцію.
Є думки використати для цього інші інструменти. Наприклад, облігації з виплатою відсотків. Але це навряд чи задовольнить виборців Тимошенко. Бо люди мало розуміються на операціях із цінними паперами. Скажуть: замість одного порожнього папірця видали інший.
2 
1
Коментарі