Економіст Борис Кушнірук, 43 роки, вважає, що Міжнародний валютний фонд провокує продовження бездарної політики українського уряду.
Яким може бути дефіцит держбюджету на кінець року?
— 30–40 мільярдів гривень. Ідеться не тільки про дефіцит бюджету, а й про суттєвий дефіцит Пенсійного фонду. Це практично бюджетна установа, тож у Кабміну не буде іншого виходу, як перераховувати до неї кошти. А це знову ж таки збільшуватиме дефіцит бюджету.
У самому дефіциті нічого страшного немає. Проблема в тому, куди йдуть гроші. Сьогодні бюджет перетворився на касу з виплати зарплат і пенсій. Інші витрати практично не фінансують. Хіба що затикають дірки: наприклад, дотують різницю цін по газу й опаленню. А в реальну економіку гроші майже не йдуть.
Тим часом бюджет має бути не тільки касою, а й інструментом розвитку економіки. Тому спрямування його дефіциту на споживання небезпечне. Бо це покривається за рахунок друкування грошей. Он у червні інфляція знову почала зростати.
Яка ситуація з наповненням бюджету?
— Маємо суттєве — на 50 відсотків — падіння імпорту. Тож відповідно знизилися митні збори. А от внутрішні зросли. Зокрема, акцизи на алкоголь, цигарки, нафтопродукти. Погіршується ситуація з податком на додану вартість і з податком на прибуток. Все більшим джерелом поповнення бюджету стають позики. Внутрішні — за рахунок друкування нових грошей, або зовнішні — кредити від Міжнародного валютного фонду. Він, усупереч своїй практиці, почав кредитувати дефіцит українського бюджету. Цим МВФ фактично провокує продовження бездарної політики уряду. Це не спонукає до реформ. У жодній сфері економіки їх нема. Є лише постійна демагогія про "ворогів", які заважають Юлії Володимирівні працювати.
Президент Віктор Ющенко каже, що наперед зібрано 15 мільярдів гривень податків.
— Переплата по податках — дуже небезпечна тенденція. Це як кредит, який віддаватимуть громадяни за рахунок погіршення свого життя. Бо завтра у країні не буде грошей на його покращання.
Якими можуть бути на кінець року інфляція і курс долара?
— Такі прогнози можна давати у країні, де прогнозована політика. А коли дуже важко знайти у діях урядовців межу безглуздості, то краще прогнозів не робити.
У Нацбанку є резерви, щоб забезпечити курс долара на кінець року на рівні 8,5 — 9 гривень. Але при бажанні декого заробити він може бути і 10, і 12, і 15. І в уряді, і в НБУ працюють люди, які живуть сьогоднішнім днем. А що буде завтра з країною — для них неважливо.
Єдине, що можна сказати — інфляція і курс долара зростатимуть. У класичній економіці при кризі інфляція падає, бо знижується попит на товари і послуги. А у нас починається дуже небезпечний процес поєднання інфляції зі стагнацією виробництва. І Кабмін розпочинає активно використовувати друкарський верстат для вирішення своїх проблем. В економіку вкидаються гроші, а нова продукція не з"являється.
Інфляція і курс долара зростатимуть
Як може вплинути на економіку початок президентської кампанії восени?
— З одного боку, виборча кампанія передбачає, що олігархи починають витягати гроші з-за кордону і вкладати у вибори. Але ці вибори будуть значно дешевші, бо коштів обмаль. Водночас це не виключає і зовнішнього фактора, перш за все російського. Кремль на президентських виборах активно підтримуватиме Тимошенко.
Ті гроші, які Україна недозаробила на транзиті російського газу і втратила на завищених цінах на газ, повинні десь з"явитися. Через кабальні газові угоди ми втрачаємо кілька мільярдів доларів на рік. Я переконаний, що за цим стоїть особиста домовленість Тимошенко з Путіним. Грубо кажучи, передбачено хабар на виборчу кампанію Юлії Володимирівни. Тому кількість доларів у країні збільшиться, і це навіть сприятиме покращанню економічної ситуації.
Що можна сказати про антикризові дії уряду?
— Неспроможність уряду щось вдіяти з кризою — абсолютний факт. Більшість галузей економіки наближаються до паралічу. Це стосується насамперед паливно-енергетичного комплексу. Проблеми не тільки у "Нафтогазу" — у вугільній галузі й теплоенергетиці ситуація стає все більш неконтрольованою.
Прем"єрка, намагаючись виконати свої зобов"язання перед Путіним, примушує і "Нафтогаз", і підприємства ПЕК набирати кредитів. І вони все більше залазять у боргову безодню і будь-коли можуть просто припинити працювати.
Зростання кредитної активності, яким хвалиться Нацбанк, відбувається за рахунок того, що всі гроші йдуть у ПЕК на оплату боргів. Таким чином із банківської системи виймаються гроші, але це не дає можливості розвиватися економіці.
Чому Тимошенко постійно опирається перегляду бюджетних показників?
— По-перше, не хоче визнавати бюджет нереальним. Бо це було б визнанням своєї помилки. Цим скористаються політичні опоненти, які заявлятимуть, що вони про це говорили ще при затвердженні бюджету. Це гратиме проти неї у виборчій кампанії. Про економіку ж ніхто не думає — важливіші виборчі рейтинги.
По-друге, нереальний бюджет — величезне джерело для фінансових зловживань і корупції. Адже грошей на всіх не вистачає, тож можна вимагати хабарі від тих, кому потрібне фінансування. Загнаний у борги по самі вуха "Нафтогаз" — наочний приклад.
По-третє, постійне затягування бюджетного процесу дає можливість переводити управління країною у "ручний режим". Тоді можна не проводити тендерів, а одноосібно вибирати виконавців робіт.
Таким чином за бюджетною демагогією відбувається процес особистого збагачення великої кількості урядовців. Криза їм у цьому тільки на руку, бо дає більше можливостей маніпулювати громадською думкою і отримувати гроші.
То коли ж тоді у нас настане пік кризи і яким він буде?
— Сценарій розвитку економіки постійно змінюється. На нього можуть вплинути і природні катаклізми, які скоригують ціни на сировину, і теракти, і політичні події.
Новий пік кризи буде восени, бо є величезна заборгованість підприємств. Вони набрали кредитів, коли економіка зростала, а тепер не можуть їх віддати. Бо попит й інвестиції шалено впали.
У певний момент настане криза ліквідності, оборотних коштів не стане, і підприємства проголошуватимуть себе банкрутами. Це спровокує нову хвилю паралічу банківської системи. У банків поки що є гроші. Але вони їх нікому не можуть дати, бо не знають, що буде завтра.
Потрібні зовсім інші особи в уряді, які розуміли б, що треба робити. Потрібна нова система механізмів регулювання країни. Слід змінювати бюджет — не просто скорочувати ті чи інші статті витрат, а змінювати його ідеологію. Он рекапіталізація банків нічого не дала, хоча витратили величезні гроші. Їх треба було спрямувати у реальні сектори. Потрібно змінювати систему фінансування економіки — вона сама по собі з ями не вибереться. Тільки ефективними діями уряду можна її витягти. Але нинішній Кабмін лише поглиблює цю яму.
3 
1
Коментарі