четвер, 09 липня 2009 20:01

"Більшість галузей економіки наближаються до паралічу"

Автор: фото з сайту www.svetiteni.com.ua
  Борис Кушнірук: ”Нереальний бюджет є джерелом для фінансових зловживань і корупції”
Борис Кушнірук: ”Нереальний бюджет є джерелом для фінансових зловживань і корупції”

Економіст Борис Кушнірук, 43 роки, вважає, що Міжнародний валютний фонд провокує продовження бездарної політики українського уряду.

Яким може бути дефіцит держбюджету на кінець року?

— 30–40 мільярдів гривень. Ідеться не тільки про дефіцит бюджету, а й про суттєвий дефіцит Пенсійного фонду. Це практично бюджетна установа, тож у Кабміну не буде іншого виходу, як перераховувати до неї кошти. А це знову ж таки збільшуватиме дефіцит бюджету.

У самому дефіциті нічого страшного немає. Проблема в тому, куди йдуть гроші. Сьогодні бюджет перетворився на касу з виплати зарплат і пенсій. Інші витрати практично не фінансують. Хіба що затикають дірки: наприклад, дотують різницю цін по газу й опаленню. А в реальну економіку гроші майже не йдуть.

Тим часом бюджет має бути не тільки касою, а й інструментом розвитку економіки. Тому спрямування його дефіциту на споживання небезпечне. Бо це покривається за рахунок друкування грошей. Он у червні інфляція знову почала зростати.

Яка ситуація з наповненням бюджету?

— Маємо суттєве — на 50 відсотків — падіння імпорту. Тож відповідно знизилися митні збори. А от внутрішні зросли. Зокрема, акцизи на алкоголь, цигарки, нафтопродукти. Погіршується ситуація з податком на додану вартість і з податком на прибуток. Все більшим джерелом поповнення бюджету стають позики. Внутрішні — за рахунок друкування нових грошей, або зовнішні — кредити від Міжнародного валютного фонду. Він, усупереч своїй практиці, почав кредитувати дефіцит українського бюджету. Цим МВФ фактично провокує продовження бездарної політики уряду. Це не спонукає до реформ. У жодній сфері економіки їх нема. Є лише постійна демагогія про "ворогів", які заважають Юлії Володимирівні працювати.

Президент Віктор Ющенко каже, що наперед зібрано 15 мільярдів гривень податків.

— Переплата по податках — дуже небезпечна тенденція. Це як кредит, який віддаватимуть громадяни за рахунок погіршення свого життя. Бо завтра у країні не буде грошей на його покращання.

Якими можуть бути на кінець року інфляція і курс долара?

— Такі прогнози можна давати у країні, де прогнозована політика. А коли дуже важко знайти у діях урядовців межу безглуздості, то краще прогнозів не робити.

У Нацбанку є резерви, щоб забезпечити курс долара на кінець року на рівні 8,5 — 9 гривень. Але при бажанні декого заробити він може бути і 10, і 12, і 15. І в уряді, і в НБУ працюють люди, які живуть сьогоднішнім днем. А що буде завтра з країною — для них неважливо.

Єдине, що можна сказати — інфляція і курс долара зростатимуть. У класичній економіці при кризі інфляція падає, бо знижується попит на товари і послуги. А у нас починається дуже небезпечний процес поєднання інфляції зі стагнацією виробництва. І Кабмін розпочинає активно використовувати друкарський верстат для вирішення своїх проблем. В економіку вкидаються гроші, а нова продукція не з"являється.

Інфляція і курс долара зростатимуть

Як може вплинути на економіку початок президентської кампанії восени?

— З одного боку, виборча кампанія передбачає, що олігархи починають витягати гроші з-за кордону і вкладати у вибори. Але ці вибори будуть значно дешевші, бо коштів обмаль. Водночас це не виключає і зовнішнього фактора, перш за все російського. Кремль на президентських виборах активно підтримуватиме Тимошенко.

Ті гроші, які Україна недозаробила на транзиті російського газу і втратила на завищених цінах на газ, повинні десь з"явитися. Через кабальні газові угоди ми втрачаємо кілька мільярдів доларів на рік. Я переконаний, що за цим стоїть особиста домовленість Тимошенко з Путіним. Грубо кажучи, передбачено хабар на виборчу кампанію Юлії Володимирівни. Тому кількість доларів у країні збільшиться, і це навіть сприятиме покращанню економічної ситуації.

Що можна сказати про антикризові дії уряду?

— Неспроможність уряду щось вдіяти з кризою — абсолютний факт. Більшість галузей економіки наближаються до паралічу. Це стосується насамперед паливно-енергетичного комплексу. Проблеми не тільки у "Нафтогазу" — у вугільній галузі й теплоенергетиці ситуація стає все більш неконтрольованою.

Прем"єрка, намагаючись виконати свої зобов"язання перед Путіним, примушує і "Нафтогаз", і підприємства ПЕК набирати кредитів. І вони все більше залазять у боргову безодню і будь-коли можуть просто припинити працювати.

Зростання кредитної активності, яким хвалиться Нацбанк, відбувається за рахунок того, що всі гроші йдуть у ПЕК на оплату боргів. Таким чином із банківської системи виймаються гроші, але це не дає можливості розвиватися економіці.

Чому Тимошенко постійно опирається перегляду бюджетних показників?

— По-перше, не хоче визнавати бюджет нереальним. Бо це було б визнанням своєї помилки. Цим скористаються політичні опоненти, які заявлятимуть, що вони про це говорили ще при затвердженні бюджету. Це гратиме проти неї у виборчій кампанії. Про економіку ж ніхто не думає — важливіші виборчі рейтинги.

По-друге, нереальний бюджет — величезне джерело для фінансових зловживань і корупції. Адже грошей на всіх не вистачає, тож можна вимагати хабарі від тих, кому потрібне фінансування. Загнаний у борги по самі вуха "Нафтогаз" — наочний приклад.

По-третє, постійне затягування бюджетного процесу дає можливість переводити управління країною у "ручний режим". Тоді можна не проводити тендерів, а одноосібно вибирати виконавців робіт.

Таким чином за бюджетною демагогією відбувається процес особистого збагачення великої кількості урядовців. Криза їм у цьому тільки на руку, бо дає більше можливостей маніпулювати громадською думкою і отримувати гроші.

То коли ж тоді у нас настане пік кризи і яким він буде?

— Сценарій розвитку економіки постійно змінюється. На нього можуть вплинути і природні катаклізми, які скоригують ціни на сировину, і теракти, і політичні події.

Новий пік кризи буде восени, бо є величезна заборгованість підприємств. Вони набрали кредитів, коли економіка зростала, а тепер не можуть їх віддати. Бо попит й інвестиції шалено впали.

У певний момент настане криза ліквідності, оборотних коштів не стане, і підприємства проголошуватимуть себе банкрутами. Це спровокує нову хвилю паралічу банківської системи. У банків поки що є гроші. Але вони їх нікому не можуть дати, бо не знають, що буде завтра.

Потрібні зовсім інші особи в уряді, які розуміли б, що треба робити. Потрібна нова система механізмів регулювання країни. Слід змінювати бюджет — не просто скорочувати ті чи інші статті витрат, а змінювати його ідеологію. Он рекапіталізація банків нічого не дала, хоча витратили величезні гроші. Їх треба було спрямувати у реальні сектори. Потрібно змінювати систему фінансування економіки — вона сама по собі з ями не вибереться. Тільки ефективними діями уряду можна її витягти. Але нинішній Кабмін лише поглиблює цю яму.

Зараз ви читаєте новину «"Більшість галузей економіки наближаються до паралічу"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути