Після виборів президента Білорусі на вулиці Мінська вийшли 30 тис. прихильників опозиції. Уночі міліцейський спецназ розігнав демонстрацію. Арештовані сотні людей. За попередніми даними, на виборах лідирує чинний президент Олександр Лукашенко, який набрав близько 80% голосів.
— На жаль, приклад Білорусі показує, що цій європейській країні не вдається рухатися принаймні так, як в економічному розвитку, у розвитку демократичних стандартів, — каже експерт Центру ім. Разумкова Валерій Чалий, 40 років. — Застосування сили до опонентів, опозиції, медіа — це не той стиль, який має бути притаманний нації з 10 мільйонами людей у центрі Європи.
У мене були очікування, що Олександрові Лукашенку вдасться все-таки провести ці вибори таким чином, щоб зробити бодай крок уперед у демократичному розвиткові Білорусі. І такі сподівання були в усіх, бо він спочатку їх виправдовував — залучив міжнародних спостерігачів, забезпечив відкритіший процес до дня виборів. Але, як показав день виборів і придушення реакції на результати голосування, його дії можуть узагалі перекреслити перші демократичні паростки в країні. Це сумно ще й тому, що для України Білорусь є одним із найпріоритетніших напрямків зовнішньої політики. Від стосунків наших країн багато в чому залежить ситуація у всьому регіоні.
Є дві головні причини, чому Лукашенко застосував силу. Перша — зростання впливу опозиції. Вона виходить із-під контролю. І щоб повернути все назад, маргіналізувати її, виключити будь-який можливий розвиток опозиційного руху, глава держави застосував такі непропорційні дії. Друга — внутрішні переконання президента Лукашенка, його бачення, як повинна функціонувати "керована модель демократії". По суті, авторитарна.
Лукашенко загнав країну у глухий кут. Протести наростатимуть. Тож, раніше чи пізніше, Білорусь вибухне. Тоді й Україні потрібно буде шукати можливості для того, щоб мінімізувати вплив білоруського вибуху на нашу внутрішню політику.
2 
1
Коментарі
1