У ніч на 10 листопада президент Азербайджану 58-річний Ільхам Алієв і прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, 45 років, підписали угоду про припинення війни в Нагірному Карабаху. Договір завірив російський президент Володимир Путін, 68 років.
Воєнний конфлікт за контроль над Нагірним Карабахом триває з 1987-го. Загострився 27 вересня, коли азербайджанська армія розпочала наступ. 8 листопада захопила місто Шуша за 11 км від столиці самопроголошеної республіки Степанакерта.
Із 10 листопада бойові дії припинені, згідно з договором. Вірменія має вивести армію з Нагірного Карабаху та повернути його Азербайджану. Для підтримки зв'язку із регіоном залишає собі Лачинський коридор шириною 5 км. Уздовж нього та лінії зіткнення п'ять років стоятимуть 1960 російських миротворців зі зброєю, бронетранспортерами та спецтехнікою. Строк перебування автоматично продовжиться на такий же термін, якщо жодна зі сторін не виступить проти.
— Це надзвичайно важке рішення, — каже Нікол Пашинян. — Прийняв його після аналізу ситуації. Врахував оцінки людей, які найкраще її знають.
У вірменській столиці Єревані почалися масові протести. Люди вимагають відставки уряду. Підписаний договір називають капітуляцією країни.
— Україна може винести урок із Карабаського конфлікту. Коли держава у стані війни — треба підтримувати армію. Азербайджан 30 років накопичував сили й переломив конфлікт на свою користь. Вірменія фактично капітулювала, — говорить директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, 54 роки.
— Росія виступила посередником, бо їй більш-менш довіряють і Баку, і Єреван. Вірмени у кризових моментах завжди спираються на Москву. РФ не окуповує Вірменію, бо вводить миротворців на територію невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки — найперше, щоб убезпечити місцеве населення. Влада Азербайджану ніколи не ініціювала депортації етнічних вірмен. Але це можуть робити тамтешні бойовики. Баку погодився на російський контингент, щоб ніхто їх не звинуватив у геноциді.
Протести в Єревані емоційні. Влада брехала громадянам про перемоги вірменської армії. Для них капітуляція була неочікувана.
Нагірний Карабах залишиться під юрисдикцією Азербайджану.
— Баку дозволить зберегти вірменське самоврядування. Республіка може отримати культурну автономію, але не політичну, — додає Семиволос. — Договір дозволяє сподіватися на мир. Він може стати основою для побудови нових відносин між Баку та Єреваном.
3 
1
Коментарі