Україна святкує 1025-ту річницю Хрещення Русі. До Києва приїдуть президенти Молдови, Сербії та Росії, а також російський і грузинський патріархи.
— Ідея святкувати 1025-річчя Хрещення Русі виходила з оточення президента Януковича, — вважає політолог та історик Кость Бондаренко, 44 роки. — Зрозуміло, дата не настільки кругла. Але це приурочено до року підписання Україною асоціації з Євросоюзом. Тобто подія має символічний вимір. Як князь Володимир хрестив Русь й остаточно оформив європейське спрямування держави, так і теперішні її керівники хочуть зробити те саме. Разом із тим Янукович намагається використати це свято і для залагодження відносин з Росією. Оскільки ані Кремль, ані тамтешня церква не можуть проігнорувати Хрещення Русі.
Чому росіяни погодилися на такий сценарій?
— Вони наполягали, щоб святкування починалися з Росії. Але для України це було неприйнятно. В нас існують кілька церков, які ведуть свій початок від Володимирового хрещення. І їх паритет вироблявся роками. Надавати явну перевагу одній церкві було недоцільно. Тож українська влада наполягла, щоб головним був Київ — місто, де хрещення й відбувалося. Водночас, росіяни розглядають ці події як частину власної історії. І хрещення Русі використовуватимуть скоріше для внутрішнього споживача, ніж для українців. По-друге, кілька років домінуючою в Росії є концепція "русского мира". Вона насаджується московським патріархом Кирилом. Її підтримує і президент Путін. Він часто не знаходить спільної мови з главою РПЦ, але ідеологічно вони працюють у тандемі. В канві "русского мира" хрещення Русі посідає чільне місце. Цю позицію росіяни в Києві представлять. Проте вони почуватимуться ні в сих ні в тих на цьому святі, бо українці максимально інтернаціоналізували його. Янукович подає хрещення в загальноєвропейському контексті.
Чому тоді президент Путін і патріарх Кирило приїжджають?
— Бо не приїхати не можуть. Проігнорувати Хрещення Русі в Києві — нереально. Навіть якщо вони усвідомлюють, що мета українців — зовсім інакша. Відмова приїхати означала б відмову від київської частини російського історичного міфу. А для Москви це — катастрофа. По-друге, це була б відмова від дружньої, партнерської України. Адже ігнорування такої масштабної події означало б "опалу" для Києва і повне виключення його зі сфери потенційних російських інтересів. Дозволити українцям святкувати Хрещення Русі самим — страшно. Хто зна, що і з ким вони там насвяткують.
Лідери Сербії та Молдови, які мало або й узагалі не пов'язані з Хрещенням Русі, приїжджають, а представників ЄС не буде. Так само не буде керівників православних Греції, Болгарії, Македонії. Чому?
— Політики мають якусь свою логіку в цих приїздах чи неприїздах. Мене цікавить, чому не буде католиків. Адже за часів Володимирового хрещення поділу на католиків та православних не існувало. Це була єдина церква. Та і Вселенський Константинопольський патріарх не приїжджає, а мав би бути.
Щось непередбачуване можливе? Наприклад, аргумент "спільної купелі" Росія використає, щоб завадити євроінтеграції України?
— Ну, заявлять Кирило чи Путін про "спільне минуле" або "колишню єдність". І що? От якщо президент Росії скаже: "Беріть газ по 50 доларів за тисячу кубометрів", — це буде непорівнянно потужніший аргумент, ніж "спільна купель".
Почали згадувати Аскольдове хрещення Русі. Чи треба його святкувати?
— Політики мають властивість використовувати історію на свій смак. Дату можна змінити під впливом політичної доцільності. Інша річ, чи потрібно це робити. Зараз відзначатимуть 1025-річчя Володимирового хрещення, а 2010-го була 1150-та річниця хрещення Аскольдового. Якщо святкувати геть усе, то це буде не заради історичної справедливості, а для відмивання коштів. Традиція говорить про 988-й рік. Діти вивчають цю дату у школах. То хай собі буде.
Але насправді?
— Звісно, обґрунтованіша дата Аскольдового хрещення. Його згадують 36 історичних джерел. Тоді як про хрещення Володимира нема в жодному літописі або хроніці, крім сумнівної "Повісті врем'яних літ".
5 
1
Коментарі
79