На прес-конференції у Люксембурзі прем"єр-міністра Миколу Азарова обурило запитання про застій у візовому діалозі між Україною та Євросоюзом. "Про яку відсутність прогресу ви говорите?!" — цілком у стилі совкового чиновника, напав він на журналістку. Утім, якихось доказів зворотного, крім "значно активізувалися переговори", Микола Янович не навів.
Та й не міг навести. Останнім часом різні українські чиновники сиплють оптимістичними заявами про нібито таке близьке скасування візового режиму. Президент Янукович не раз обіцяв цей рай до кінця року. Той-таки Азаров кілька місяців тому заявляв, що Україна виконала переважну більшість вимог Євросоюзу. Насправді це все звичні для вищого українського чиновництва чи то свідома брехня, чи то цілковите незнання ситуації. Така собі плутанина між Ахметовим й Ахматовою, тільки у питанні віз.
Наприкінці травня Європейська Комісія рекомендувала Євросоюзу скасувати візи для громадян Боснії, Герцеговини та Албанії. Діалог щодо безвізового режиму ці країни розпочали 2008-го, як і Україна. Рекомендуючи безвізовий режим для боснійців та албанців, Єврокомісія відзначила: вони запровадили біометричні паспорти, зміцнили прикордонний контроль, значно ефективніше борються з корупцією та організованою злочинністю, досягли успіхів у зовнішніх відносинах і в забезпеченні фундаментальних прав громадян.
Увесь "прогрес" та "значно активізовані переговори" України полягають в активному вимаганні від Євросоюзу плану дій із запровадження безвізового режиму — схеми, які ЄС використовував щодо тих-таки Боснії і Герцеговини, Албанії та інших західнобалканських держав. Хоча і без цього давно зрозуміло, що мають зробити українці. Знають про це навіть в уряді Азарова: план першочергових заходів щодо інтеграції до ЄС на 2010 рік містить цілком конкретні кроки.
Усі знають: наухвалювати у нас можуть будь-що, а до виконання справа часто не доходить
Вони стосуються підготовки й ухвалення законів та інших актів у сфері захисту персональних даних і міграційної політики, протидії торгівлі людьми, статусу іноземців та осіб без громадянства, управління кордонами, запровадження біометричних паспортів, протидії незаконному обігу наркотиків і психотропних речовин. Вказані навіть конкретні дати виконання кожного завдання. На папері все виглядає гарно. Щоправда, перший пункт — розробити закон про ратифікацію Конвенції Ради Європи про захист осіб у зв"язку з автоматизованою обробкою персональних даних — прострочений. Це мало статися у травні, але досі тривають погодження законопроекту різними структурами.
Зрозуміло, все це серйозна робота, яку не можна виконати зараз. Незрозуміло лише, чому президент обіцяє безвізовий режим до кінця року, а прем"єр-міністр заявляє про виконання Україною майже всіх вимог Євросоюзу. І це тоді, коли записане у тому плані дій ніяк не є всією необхідною роботою. Зрештою, самого лише ухвалення законів для ЄС буде недостатньо: всі знають, що наухвалювати у нас можуть будь-що, а до виконання справа часто не доходить.
Також оптимістичним Януковичу з Азаровим слід звернути особливу увагу на відзначення Єврокомісією окремо успіхів Боснії, Герцеговини та Албанії у забезпеченні фундаментальних прав громадян. Не менш цікавим для теперішнього українського керівництва є те, що очікує ЄС від цих держав для ухвалення остаточного рішення. Зокрема, Албанія повинна довести ефективне виконання законодавства щодо конфіскації активів організованої злочинності. Обидві держави мають посилити боротьбу з корупцією.
Надання Євросоюзом безвізового режиму мають схвалити одноголосно всі країни-члени. Навіть якщо ухвалять усі потрібні закони, аргументом для блокування рішення можуть стати проблеми з демократією чи недостатня боротьба з корупцією. Отож, українцям не варто вірити оптимістичним чиновницьким заявам та очікувати швидкого скасування віз. Навряд чи наші діячі будуть заради цього боротися самі з собою. Швидше слід очікувати від них традиційних звинувачень: нібито ЄС вперто не хоче розкривати українцям свої обійми.
2 
1
Коментарі