Юлія Тимошенко і Віктор Янукович зібралися змінювати Конституцію. Деталі стали відомими широкому загалу ще до того, як ці двоє дійшли остаточних домовленостей.
Можливо, це був свідомий витік інформації з їхніх штабів — щоб відчути реакцію громадськості. А можливо, це просто халатність чи недисциплінованість перемовників. Не виключено, що Тимошенко і Янукович так зневажають своїх виборців, що, не соромлячись, у нашій присутності обговорюють: позбавляти нас тих або інших прав чи ні. Їм байдужа наша думка щодо цього.
Показовим у цій ситуації є прийом, який пробували застосувати у 2003-2004 роках. Тодішній ляльковод Віктор Медведчук послідовно проштовхував сценарій зі зміни правил гри вже після її початку. Суть технології була в наступному. Уявіть, що за шахову дошку сідають два суперники. В ході гри один з них розуміє, що точно програє. У цей момент він заявляє, що починає грати не у шахи, а в шашки.
В українській політиці відбулося майже так само. Очевидний переможець виборчої кампанії 2004 року Віктор Ющенко отримав зовсім не ті повноваження, за які боровся під час кампанії і якими його планували наділити виборці. Внесенням змін до Конституції у парламенті нас поставили перед фактом, що обраний народом президент буде мати істотно обмежені повноваження. Обирали главу держави за однією редакцією Конституції, а вступив він на свою посаду за іншою.
Схожа ситуація вимальовується нині. Країна готується до чергових президентських виборів, але нас ставлять перед фактом, що їх взагалі може не бути. Очевидно, недаремно тривалий час циркулює інформація, що і тепер до процесу можливих конституційних змін причетний Віктор Медведчук. Ніхто цієї інформації ні від Тимошенко, ні від Януковича не спростовував. Не виключено, що вдалий досвід конституційних маніпуляцій 2004 року намагатимуться застосувати й у 2009-му.
До підготовки можливих конституційних змін причетний Віктор Медведчук
Іншу доцільність союзу Тимошенко та Януковича складно уявити. Як ці діячі могли об"єднатися, адже незабаром початок головного протистояння між ними? Йдеться про президентську кампанію, у якій Юлія Володимирівна та Віктор Федорович мають схрестити свої мечі. Окрім того, вони завжди демонстрували політичну огиду один до одного.
Теза про те, що метою домовленостей є створення коаліції задля порятунку країни, не витримує критики. Союз двох потенційних опонентів головним чином спрямований на те, щоб ліквідувати основну підставу ворожнечі між ними — всенародні вибори президента України.
Отож якщо Юлія Тимошенко та Віктор Янукович заявлять про будь-які спільні кроки чи-то у форматі парламентської коаліції, чи-то політичної угоди між БЮТ та Партією регіонів — маємо неодмінно чекати спроб докорінної зміни правил гри шляхом внесення змін до Конституції. Передусім мова йтиме про зміну форми державного правління та системи виборів. І коли союзники розпочнуть спільні публічні дії, вони будь-якою ціною спробують досягти намічених цілей. Зупинок чи заминок навряд чи слід очікувати.
Спільний план затятих опонентів приречений або на швидку перемогу, або на нищівну поразку. Причина такої дилеми лежить у тривалому публічному протистоянні Тимошенко та Януковича. Обопільними діями один проти одного кожен із них налаштував проти себе виборців свого нинішнього союзника. Значна частина прихильників прем"єр-міністра та лідера Партії регіонів не схвалять протиприродного політичного альянсу. Це неодмінно вдарить по рейтингах і Юлії Тимошенко, і Віктора Януковича. Більш болісним цей удар буде для прем"єрки, яка і без цього поступається Януковичу. Разом із тим і лідеру "регіоналів" є над чим замислитися. На сьогодні в можливому другому турі голосування між Януковичем та Яценюком явного фаворита немає. Якщо частина прихильників Партії регіонів засудить союз із Тимошенко, то молодий кандидат може отримати додаткову перевагу над Віктором Федоровичем.
Пояснити такий ва-банк Тимошенко і Януковича можна або страхом перед можливою поразкою на виборах, або недооцінкою нас, громадян, які не сприймуть їхніх дій. Згідно з соціологічними дослідженнями, 80% українців засуджують ідею обрання президента у парламенті. А рівень довіри до нинішньої Верховної Ради трохи більший за 5%.
Так чи інакше, але момент офіційного оголошення цього "шлюбу" може покласти початок непрогнозованому розвитку подій.
1 
1
Коментарі
2