Засноване як день боротьби за права жінок, 8 Березня парадоксальним чином перетворилося у Радянському Союзі на свою протилежність. І тепер в Україні мало хто може осмислено відповісти — з чим ми вітаємо жінок, що саме святкуємо цього дня? У кращому разі скажуть: жіночність, красу, весну...
Святкувати Міжнародний жіночий день постановила конференція соціалісток на пропозицію революціонерки Клари Цеткін у Копенгагені 1910 року. Цього дня жінки в Європі та Америці виходили на вулиці, щоб вимагати кращих умов праці, вищої заробітної плати та права голосувати на виборах. Тепер у Західній Європі цього дня організовують семінари та конференції, присвячені рівноправ"ю жінок і чоловіків. Керівники Європейського союзу та Ради Європи виступають зі спеціальними заявами-вітаннями. Лейтмотив той самий — дотримання прав жінок, ширше залучення їх до політичного та суспільного життя.
У вас це свято зазнало комерційного впливу
У Радянському Союзі цей день втратив громадянське забарвлення й асоціювався лише з весною та жіночністю. Після розпаду СРСР він залишився офіційним вихідним днем в Україні. Більшість українців досі відзначають Міжнародний жіночий день, не надто замислюючись над його змістом. Багатьом жінкам приємно отримувати підсніжники та подарунки, а чоловіки почуваються зобов"язаними бодай раз на рік зробити цей галантний жест. Щоб їх, боронь Боже, не запідозрили в скнарості чи неуважності. Адже дітей із дитячого садка переконують, що 8 Березня — найкраща нагода засвідчити свою любов та увагу до мам і бабусь. У молодшій групі вони під керівництвом виховательок старанно клеять аплікації, а в старшій — вишивають сюжети на тему 8 Березня.
Проте чимало жінок і чоловіків в Україні вже не сприймають цього доволі формального свята.
— Комічно, що жінку вітають не як індивідуальність, а як представницю статі. А бідних чоловіків принижують необхідністю обов"язково подбати про свою маму, подругу, сестру або кохану саме в цей день, — каже літературознавець Віра Агеєва, 47 років. — Як феміністка я зневажаю це свято принципово. Та й не люблю його з дитинства — воно дуже фальшиве, принизливе для обох статей.
Рівноправність у сучасному розумінні має бути в усьому. Якщо жінці подобається, коли їй як представниці "слабкої статі" дарують квіти чи поступаються місцем у транспорті, то вона має бути готова до того, що підвищення на роботі отримає не вона, а чоловік. Просто через стереотипи, що в неї — "жіноча логіка", що вона керується емоціями, а не холодним розумом.
Шведський журналіст Гленн Мьоллерґрен, 33 роки, понад рік жив в Україні. Каже, що наше святкування 8 Березня його дивує:
— У вас це свято зазнало комерційного впливу. Воно зосереджене навколо жіночої краси, здатності дарувати насолоду чоловікові й таким чином досягати успіху. А це цілком протилежне емансипації та боротьбі за рівні права!
8 Березня в його нинішньому вигляді поволі відходитиме у минуле
Звичайно, Україні ще далеко до Швеції — країни, зразкової в сенсі дотримання прав жінок. Там політична партія може навіть не мріяти потрапити в парламент, якщо кожним другим кандидатом у їхньому передвиборному списку не буде жінка.
Однак в Україні запровадження квот на кількість жінок у виборчих списках партій не буде дієвим без прагнення самих українок брати активну участь у громадсько-політичному житті.
— Квоти не допоможуть, — вважає і соціолог Ірина Бекешкіна, 52 роки. — У нашій політиці — справжня дискримінація жінок. Їх майже не включають до виборчих списків. Не секрет, що в партіях хочуть бачити людей грошовитих. А серед наших жінок не так багато підприємців.
З другого боку, українські жінки самі не готові до політичної кар"єри. Часто вони не тільки не можуть, а й не хочуть реалізувати свої права. Перешкодою є не відсутність законодавчо закріплених прав — їх більш ніж достатньо, каже соціолог. Українським жінкам заважають традиції, стереотипи, які існують у суспільстві:
— Жінки не дуже і рвуться на керівні посади. Бо розуміють, що це означає ненормований робочий день. А отже, вони не зможуть приділяти увагу сім"ї.
Українське суспільство нібито добре ставиться до того, щоб жінки обіймали різні посади, займалися бізнесом. Згідно з недавнім опитуванням Фонду "Демократичні ініціативи", 49 відсотків вважають: жінки в Україні мають рівні з чоловіками права. Однак це лише громадська думка, а не відображення реальної ситуації, каже Ірина Бекешкіна. Очевидно, люди просто не знають, у чому насправді полягають права жінок. Водночас 18 відсотків опитаних вважають, що жінки ні на роботі, ні в сім"ї не є рівноправними з чоловіками. По 10 із зайвим відсотків сказали, що жінки не рівноправні з чоловіками в одній з цих сфер.
Жінки не дуже і рвуться на керівні посади
З утвердженням справжньої рівноправності жінок і чоловіків в Україні це свято в його нинішньому вигляді поволі відходитиме у минуле. У країнах колишнього соцтабору 8 Березня давно перестало бути офіційним вихідним днем. Та й святкують його менш масово. Наприклад, у Польщі жінок уже не вітають так помпезно й організовано, каже торговий радник Посольства Республіки Польща в Україні Міколай Оніщук, 65 років:
— Дехто його відзначає. Але не так, як за часів СРСР. Тоді о 8 ранку приходив директор і урочисто вітав співробітниць. Зараз 8 Березня у Польщі святкують більш приватно, індивідуально. Я вже в літах, тому роблю це за традицією. Але тепер це свято у нас витіснив день Cвятого Валентина.
Тим часом українські чоловіки вже мізкують над подарунками до свята, а в офісах купують і надписують листівки для дам. Однак не всім із них це сподобається:
— Мене з 8 Березня ніхто не поздоровляє. Всі знають, що для мене це неприйнятно, — каже Віра Агеєва. — Але я всіляко вітатиму, якщо жінки в цей день боротимуться за свої права.
2 
1
Коментарі