Засновник інтернет-видання "Вотчер" 34-річний Максим Саваневський пояснює, чому політики все частіше створюють сторінки в соціальних мережах і значення інтернету під час майбутніх виборів.
— По-перше, в Україні вже близько 15-16 мільйонів користувачів інтернету. У великих обласних центрах — це понад половина населення. Розширення аудиторії йде за рахунок жителів райцентрів. В Україні 12 відсотків людей не мають телебачення, але мають інтернет.
По-друге, у соціальних мережах щоденна кількість контактів людини з іншими у кілька разів більша, ніж у житті. Це хороша можливість взаємодії зі своїми прибічниками. Уже сьогодні у Франції, США, Канаді без присутності в інтернеті виграти вибори важко.
Хто з українських політиків найкраще представлений в інтернеті?
— Молоді. Наприклад, Леся Оробець. Це не топовий політик, але вона все робить правильно. Близько 40 депутатів мають свої сторінки у Фейсбуку. Це 10 відсотків складу парламенту. Зазвичай лідери в мережах — ті, хто є лідерами в політичній реальності. Та ж Тимошенко — перша за кількістю фанів у Фейсбуку, але через її неактивність цього місяця її має перегнати Тігіпко. Далі йдуть Королевська, Азаров.
Свій Твіттер Тимошенко вела сама. На сьогодні в неї близько 90 тисяч читачів. І це феноменальний показник, бо українська місячна аудиторія Твіттера — 240 тисяч.
Які типові проколи політиків у інтернеті?
— До Фейсбук-сторінки прем'єра Миколи Азарова попервах зробили вільний доступ. Полився потік негативу, і тоді почали все зачищати, видаляти "неправильні" коментарі. У спікера Володимира Литвина форма подачі сторінки ніби від нього, але ясно, що це — не він. Фальш люди вираховують швидко. Те, що сторінку веде прес-служба — нормально, але людям треба це сказати. На сторінці Сергія Тігіпка зазначено, що це — прес-служба. Європейські політики позначають свої пости спеціальною позначкою, а пости прес-служби проходять без таких позначок. Так роблять Обама, Саркозі, Меркель.
Чому від політиків чути зневажливі висловлювання щодо інтернету й новин з мережі?
— Вони не зрозуміли, інтернет — не телебачення. Там монолог, а тут діалог. У мережі можуть і послати. Якщо ти до цього не готовий — не варто нічого заводити.
Багато-хто з політиків намагається почистити інтернетівські пошукові системи, щоб позитивна інформація з'являлась у першій десятці, а негатив — у кінці. Вони бачать інтернет, як стару газетно-телевізійну пропагандистську машину. Намагаються використовувати інтернет з логікою: позитив про нас, негатив — про конкурентів. Але це неможливо.
Чи можна в інтернеті нівелювати інформацію, що вже оприлюднена?
— Приховувати її неможливо, але можна забалакати, перетворити на жарт. Цьому допомагає активний "тролінг" і так звані "боти", яких використовують переважно в коментарях до матеріалів. Своїм клієнтам застосовувати це я не раджу. "Ботів" швидко вираховують. Хамство в коментарях значного ефекту не має, бо не дуже багато людей ці коментарі читають. У соціальних мережах "ботів" легко видаляють зі списку друзів.
Мажоритарна система виборів вплине на інтернет-кампанії політиків?
— Так, усі підлаштовуються. Особливо це помітно в містах-мільйонниках. У соціальних мережах є можливість проштовхувати рекламу дуже чітко по населеному пункту, який є цільовою аудиторією для певного політика.
Особливість інтернету в тому, що його користувачі негативно ставляться до влади. Тому більше користі він принесе опозиціонерам чи тим, хто вдає опозиціонерів.
Скільки коштує політична інтернет-кампанія?
— 30-70 тисяч доларів на мажоритарному окрузі. Загальнонаціональна кампанія коштуватиме від 1 до 3 мільйона доларів.
За впливом на виборців інтернет може переважити телебачення?
— Біля телевізора люди проводять більше часу, ніж в інтернеті. Навіть у США без телебачення медійна складова політичного проекту неможлива.
Наступні вибори в Україні приведуть до суттєвого зростання значення інтернету у виборчій кампанії. А президентські вибори 2015 року виграє той, хто зможе здобути в інтернеті істотну перевагу. Не через його значущість, а тому, що він є дзеркалом суспільства. Підтримка в інтернеті приблизно дорівнюватиме підтримці в реальності.
5 
1
Коментарі
8