Фаворитами першого туру президентських виборів в Україні стали актор Володимир Зеленський і глава держави Петро Порошенко. Наступним президентом, однак, буде або Порошенко, або друга особистість Зеленського — Василь Голобородько.
Голобородько — це непідкупний телепрезидент, якого Зеленський грає в серіалі "Слуга народу" третій сезон поспіль. Простий шкільний учитель, чия тирада проти корупції, знята студентом на відео, набирає популярності в інтернеті. Голобородько висуває свою кандидатуру на посаду президента. У реальному житті Зеленський звів свою передвиборчу кампанію до мінімуму. Дозволив Голобородьку виконати роботу за нього. Це може означати, що єдиний спосіб здогадатися про реальні погляди людини — серйозно сприймати інсценовані.
Як і Зеленський, який не проявляв великого інтересу до влади, Голобородько мало знає про політику, економіку чи міжнародні справи. У серіалі він відмовляється від інавгураційної промови, яку підготували помічники. Бо це буде "нечесно, і я знаю недостатньо". Запевняє громадськість, що "діятиме так, аби не було соромно дивитися дітям в очі". У наступних двох сезонах Голобородько-президент веде часто смішні протистояння з непереборною бюрократією, слизькими радниками і великою кількістю корупціонерів.
Та якщо це шоу є "сценарієм для реформ", як написав один із канадських симпатиків Зеленського, то його прихильникам варто хвилюватися. Бо, у кращому випадку, на них протягом двох років чекають тільки невдачі. У найгіршому — побачать, як їхня країна зникає, а лідер потрапляє за ґрати.
Наприкінці другого сезону Голобородько має стількох ворогів, що вибори підробляють і він програє. У третьому сезоні українські націоналісти (з гаслом "Воля, прізвище, країна". — ГПУ) збурюють переворот. І Голобородька арештовують. Як каже один з узурпаторів, "Україна не для всіх" — настільки, що очевидно, навіть "в українських в'язницях будуть тільки патріоти".
До останнього епізоду третього сезону країна розпадається на близько 30 міні-держав. На крайньому заході — Королівство Галичини. На далекому сході — СРСР, що виступає за Союз вільних і самосвідомих республік. Посередині — єврейська держава в місті Умань. На щастя для України Голобородька переобирають на посаду президента. Він призначає кабінет реформаторів і стає настільки успішним, що переконує від'єднані держави повернутися. Країна переживає економічний бум, знову йдуть іноземні інвестиції, запускають нові технології, мігранти їдуть додому, і Україна бере участь у космічній програмі.
Але Галичина і СРСР не хочуть повертатися. Їхні еліти наполягають, що вони не можуть співіснувати в Україні. Та люди рятують ситуацію. На львівській шахті виникає пожежа. Керівництво СРСР відмовляється допомагати гірникам. Але група російськомовних рятувальників із Донбасу їде до Львова і визволяє товаришів. Обидва регіони приєднуються, а Україна знову стає цілісна.
Однак Голобородько ще не закінчив. Він бере участь у зустрічі в Брюсселі, де західні держави докоряють Україні, що вона піддала сумніву їхню економічну та політичну першість. Голобородько з гордістю йде геть. Удома розповідає випускникам, що заздрить їм, бо вони можуть жити в новій країні. Та одна величезна проблема ще десятиліття впливатиме на них і їхніх дітей: Україна має зовнішній борг у 163 мільярди доларів. Він закликає українців повернути його "так, щоб ми ніколи більше не були другорядними людьми".
Завершальна сцена епізоду — залежно від політичної долі Зеленського, можливо, і серіалу — показує завалений золотом Майдан. Люди подолали все. Шоу закінчується прозорим повідомленням — голосувати за Зеленського на президентських виборах.
"Слуга народу" робить неправильно низку речей. Більшість персонажів говорять російською мовою. Насправді, в нас українською публічно говорять так само часто. Корупція поширена. Але не є такою жахливою, якою Голобородько й західні журналісти уявляють її. І замість того, щоб докоряти Україні, Захід був би радий, якби вона піднялася і економічно, і політично.
Ці неточності можна пробачити як перебільшення. Однак у серіалі немає Росії чи її президента Володимира Путіна. В альтернативному всесвіті Крим і Донбас неокуповані. Немає війни і смерті. Ніяких згадок про спроби Москви придушити українську незалежність із 1991 року. Це свідчить про те, що виконавчий продюсер шоу Зеленський, не знає, що робити з реальною загрозою для України. Або, що набагато гірше — не вірить, що вона існує. Тоді президент Зеленський буде схильний до серйозних помилок у відносинах із Путіним. Або й піде на поступки, які підірвуть український суверенітет.
Відсутність путінської Росії має й інше значення. Неможливо зрозуміти війну на Донбасі без вторгнення Путіна й анексії Криму, підтримки сепаратистів, розміщення там кількох тисяч солдатів, танків і артилерійських одиниць уздовж кордону України, блокади українських портів на Азовському морі.
Ігноруючи ці факти, шоу приймає розповідь Путіна — що Росія змушена була окупувати Крим і вторгнутися на Донбас. Щоб урятувати країну від нібито фашистської хунти, яка витіснила проросійського президента Віктора Януковича, погрожувала життям російськомовним українцям і планує приєднатися до імперіалістичного альянсу під керівництвом США, відомого як НАТО. Серіал дає зрозуміти, що росіян не можна звинуватити в жодній проблемі. Винні українці. А точніше українські патріоти, які думають, що можуть покладатися на Захід.
Протягом п'яти років на посаді Порошенко послідовно відкидав лінію Путіна і прагнув зробити Україну життєздатною нацією і державою. Значною мірою йому це вдалося.
Україна має сильну армію, яка чинить спротив росіянам і їхнім прихильникам на Донбасі. Країна інтегрується в західні інституції і розширює зв'язки з рештою світу. Адміністрація Порошенка прийняла безліч позитивних політичних, економічних, соціальних і культурних реформ і фактично вийшла з російської сфери впливу. Та якщо "Слуга народу" є путівником, Зеленський може звести нанівець ці досягнення й повернути Україну в "русский мир".
Сильною стороною Зеленського є те, що він ототожнюється з Голобородьком. Але це і його головна слабкість. У нього є кілька тижнів до наступного раунду голосування, щоб зробити власний слід. Та це теж було би проблемою. Ніхто не приховує, що він не має досвіду в політиці. Прихильники Зеленського сподіваються, що його радники, особливо самозвані реформатори, які працювали з Порошенком, компенсують його невігластво. Але це малоймовірно. Їхня готовність відмовитися від Порошенка у складній ситуації не обіцяє їхньої майбутньої відданості Зеленському. І в будь-якому випадку слабкий президент буде саме тим, чого хочуть українські корупційні еліти і Путін.
Порошенко — всім відомий. Це його сила і його слабкість. Багато українців бачать у ньому лідера, який врятував Україну на межі катастрофи в 2014–2015 роках. Багато хто вважає його людиною, яка не спромоглася повалити олігархів і підвищила тарифи для населення, яке бореться за виживання. Ще одна каденція Порошенка, мабуть, означатиме ще п'ять років помірних реформ, зростаючої інституціоналізації та стабільності, прогресивної інтеграції на Захід. Але Порошенко може і здивувати українців. Занепокоїтися своєю історичною спадщиною і прийти до висновку, що потрібно зробити щось драматичне — на зразок справжнього розгрому корупції.
Вибір, що стоїть перед українцями, гнітючий. 2004 року вони голосували проти Януковича. Тодішня влада не змогла провести реформи, але Україна залишилася в живих. 2010-го українці голосували за Януковича. Він проігнорував реформи, просунув проросійську програму, загрожував існуванню України і призвів до Революції гідності. 2014 року вони голосували за Порошенка, який зумів створити таку вільну Україну, що може серйозно розглянути можливість обрання видуманого президента.
Питання: українці виберуть фантазію чи вони вирішать, що нинішньої реальності цілком достатньо?
1 
1
Коментарі