Яким вам запам"ятався Павло Лазаренко?

Любов Богомол, 54 роки, селищний голова Старолозуватки Синельниківського району Дніпропетровщини

— 1993-го в районі готувалися до конференції "Відродження сіл". За рік у нас збудували кілометр асфальтованої дороги і 10 добротних хат. Поселили в них сім"ї молодих механізаторів. Люди пам"ятають, як Павло Іванович щосереди приїжджав автобусом, привозив з області начальство. Тицяв пальцем, де будувати хати, й казав: "Дім має буть, як у голови колгоспу". Коли чув, що немає грошей, відводив убік і плескав по плечу: "Надо, Федя, надо!" Я була головою, боялася, коли він показував на високі бур"яни.

Юрій Щербак, 74 роки, в 1994–1998 роках посол України у США:

— Перший візит як прем"єр Павло Лазаренко зробив у Вашингтон. Це було восени 1996 року, після замахів на нього. Американці дали йому охорону, якої навіть президенти не мали. Він прийшов на переговори дотепний, веселий, як голова колгоспу. І зненацька попросив у міністра фінансів виділити Україні 380 мільйонів доларів на виплату зарплат. Американці були шоковані: приїхала людина, яка абсолютно не розуміє, що позику може виділити тільки Конгрес. Просити для незалежної країни на зарплату — це взагалі скандал! Потім приїхали люди від Леоніда Кучми й сказали, що з Лазаренком не все гаразд. Американці заспокоїлися.

Дмитро Гнатюк, 84 роки, народний артист

— Уперше ми зустрілися на Дніпропетровщині. Павло Іванович запросив мене, і Людмилу Зикіну з Москви, інших артистів, виступити перед мешканцями сіл, які відроджував. І тоді я закохався. Печально, що його нема в Україні. Павло для мене багато зробив. У мене стало більше концертів. 1998 року я став депутатом від його партії "Громада". Я і за радянських часів був депутатом, але так комфортно, як біля нього — не почувався.

×