Священний синод Української православної церкви Московського патріархату в четвер скасував комісію з трьох архієреїв, які під час хвороби митрополита Володимира керували Київською єпархією. Тепер це робитиме намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло.
Крім того, архієпископа Олександра звільнили з посади настоятеля споруджуваного у столиці кафедрального храму Воскресіння Христового, а прес-секретар митрополита Володимира протоієрей Георгій Коваленко вже не є заступником настоятеля.
— Це спроба утримати баланс сил коли митрополит хворий і за його місце загострилася боротьба, — коментує рішення синоду релігієзнавець Людмила Филипович, 54 роки. — Думали, що прийдуть до керівництва в церкві проросійські сили. Однак виконувачем обов'язків керуючого єпархією поставили людину, яка добре розуміється на ситуації. Із усіх можливих претендентів кандидатура митрополита Павла є найприйнятнішою. Треба дочекатися виходу з лікарняного настоятеля церкви митрополита Володимира і подивитися, чи прийме він таке рішення синоду. Його голос у церкві залишається визначальним.
Групі одеського митрополита Агафангела не дадуть захопити владу в УПЦ, хоч вони хотіли б очолити Київську кафедру. У складі синоду є представники різних груп впливу та позицій. Ця церква завжди відзначалася збалансованою політикою і прагненням не розхитувати човен у результаті внутрішніх протистоянь чи непорозумінь. Владика Павло в курсі всього, що відбувається на кафедрі, й здатний провести корабель між рифів. Претенденту із Одеси чи Донецька обійняти посаду предстоятеля дуже важко. Усе-таки тепер там сидить киянин — і це правильно.
— Митрополита Павла поставили керувати лише Київською єпархією, — зауважує доктор філософії Юрій Чорноморець, 38 років. — Отже, він вступив у договірні відносин з русофільською опозицією до митрополита Володимира, яку очолюють митрополити Агафангел та Іларіон з Донецька. Тобто вони поділили реальну владу в церкві "на трьох". Хоча у цій церкві всі митрополити промосковські. Але крайніх поглядів дотримуються далеко не всі єпископи. Тому Агафангел та Іларіон шукають союзників серед поміркованіших священиків. Поки що це їм вдається. Але що скажуть більшість єпископів при виборі нового предстоятеля УПЦ — невідомо. В усякому разі, Агафангелу чи Іларіону ця посада не світить. Більшість вірян їх не сприймуть. Це може підірвати стабільність церкви і спровокувати масовий вихід із неї.
Коментарі
2