Усі аеропорти України очікують запровадження договору з відкритого неба. Бо що більше авіакомпаній літатимуть у нашу країну, то вищі будуть прибутки аеропортів, пояснює перший заступник гендиректора аеропорту "Київ" Олег Петровський, 51 рік.
— Гальмування цього договору завжди було в інтересах крупних українських авіаперевізників. Вони не хочуть ділитися ринком із такими монстрами, як "Люфтганза" або КЛМ.
Чи сприятиме договір здешевленню авіаквитків?
— Головний чинник, який значно здорожчує рейси по Україні, — це горезвісний податок на додану вартість, яким обкладають авіапальне. Закордонних рейсів це не стосується, тому внутрішні перевезення дорожчі, ніж зарубіжні.
Перед Євро-2012 "Київ" реконструювали, збудували новий термінал. Ви задоволені поверненням інвестицій?
— Цілком. За січень цього року ми вийшли на друге місце після "Борисполю" за кількістю авіапасажирів — 102 тисячі. "Київ" зараз прибутковий, тоді як три-чотири роки тому у нас була кількамісячна заборгованість із зарплати перед колективом. Зараз боргів перед бюджетом, працівниками й за кредитами немає.
Перед Євро ми вирішили не йти шляхом гігантоманії й побудували термінал, який міг би обслуговувати 500 людей за годину. Якщо потік пасажирів буде більший, зможемо розширити термінал. Це легше, ніж одразу будувати величезний комплекс, а потім намагатися його заповнити. Окрім того, напередодні Євро почала розвиватися державно-приватна форма управління аеропортів. Зараз "Києвом" володіє комунальне підприємство й керуюча компанія "Майстер Авіа", яка проінвестувала будівництво термінала. Таке партнерство виявилося ефективним.
Як держава і приватна структура ділять управління аеропортом?
— За законом, злітна смуга, руліжні доріжки, перон залишаються в держвласності. Злітна смуга — найдорожче, що є в аеропорту. Її ресурс вичерпується за 20-25 років.
Моя думка, краще передавати інвестору все комплексно, разом зі смугами. Бо в держави грошей ні на що не вистачає, а інвестор їх має. У світі є декілька потужних компаній концесійної справи, які працюють у багатьох країнах. Звичайно, інвестори відбиваються від таких затратних об'єктів, як смуги, намагаються їх не брати. Та держава може наполягати. Інвесторам просто не буде куди дітися.
У держвласності залишилися "Бориспіль", "Львів" і "Запоріжжя". "Бориспіль" намагаються передати в концесію, тобто в управління приватній компанії. Це виправдано?
— Зазвичай бізнесу передають аеропорти, на реконструкцію яких у держави нема коштів. Але треба створити такі умови, щоб це було вигідно як підприємству, так і приватнику. По "Борисполю" важко сказати, що матиме держава. Треба читати договір.
У якому напрямку розвиваєте аеропорт "Київ"?
— Проводимо переговори з авіакомпанією "Міжнародні авіалінії України" про можливі чартерні рейси до Туреччини, Єгипту й ОАЕ. Це збільшить пасажиропотік зимою, коли по всіх напрямах іде спад. Уже запрацювали регулярні рейси в теплі країни взимку. Завдяки цьому пасажиропотік у січні збільшився на 250 відсотків. Якщо до нас прийдуть МАУ, то ми гарантовано будемо мати 1,2-1,5 мільйона пасажирів на рік. 2012-го обслужили 862 тисячі пасажирів. Для порівняння, "Бориспіль" зараз має вісім мільйонів.
Авіакомпанії зазвичай цікавить хороше розташування аеропорту "Київ" — у межах міста. Крім того, ми намагаємося обслуговувати літаки на 10 відсотків дешевше за "Бориспіль".
Чи допоможе зміна системи управління піднятися маленьким аеропортам?
— Ні. Пасажир вирішує, добиратися йому поїздом, машиною чи літаком, якщо треба дістатися на відстань понад 250 км. З цієї точки зору маленькі аеропорти перспектив не мають. Хто літатиме з Житомира в Київ, якщо між містами 100 кілометрів? Летовище у Хмельницькому певний час виживало за рахунок польотів базарних торговців до Стамбулу. Аеропорт у Сумах використовували лише коли літав кудись чартером гендиректор заводу імені Фрунзе. Але один-два рейси не можуть спасти всю інфраструктуру. Смугу треба чистити, освітлювати, платити людям зарплату. Тож виживають лише аеропорти, які мають мінімум 250 тисяч пасажирів на рік — "Бориспіль", "Київ", "Дніпропетровськ", "Одеса", "Львів", "Харків", "Донецьк", "Сімферополь". "Запоріжжя" — на межі.
Що робити з малими аеропортами?
— Можна використовувати для авіахімічних робіт, патрулювання лісосмуг, газопроводів, гасіння пожеж, підживлення озимини, боротьби з комахами. Цю сферу треба розвивати. Сьогодні фермерські господарства замовляють у приватників літаки. Ті на свій страх і ризик прилаштовують до суден якесь обладнання і намагаються щось розпилювати партизанським способом.
34 країни підписали договір з відкритого неба. Він передбачає скасування повітряних бар'єрів. Авіакомпанії можуть здійснювати будь-яку кількість рейсів між країнами і літати всередині інших держав. Україна підписала договір, однак у дію не ввела.
Приміром, 2006 року відкрило своє небо Марокко. За рік пасажиропотік із цієї країни до країн ЄС збільшився на 45%, на ринок вийшли 12 нових авіаперевізників.
3 
1
Коментарі