Ексклюзиви
Четвер, 26 червня 2008 18:32

416 тисяч українців вступатимуть до вузів

  Ярослав Болюбаш: ”Жоден із навчальних закладів України не потрапив до міжнародних рейтингів”
Ярослав Болюбаш: ”Жоден із навчальних закладів України не потрапив до міжнародних рейтингів”

Директор департаменту вищої освіти МОН України Ярослав Болюбаш, 60 років, каже, що умови прийому до вищих навчальних закладів розробляє та затверджує Міністерство освіти і науки. У законі не сказано, що це має бути — екзамени, співбесіда чи тест.

Які особливості цієї вступної кампанії?

— Насамперед, зараз вступ до вузів на базі повної середньої загальної освіти здійснюється виключно за результатами тестів Українського центру незалежного оцінювання якості знань.

Чи всі українські внз враховують результати тестів?

— Так. Крім того, жоден із вузів не має права проводити вступні випробування з тих предметів, із яких було тестування. Прийом абітурієнтів за сертифікатами є обов"язковим для всіх вищих навчальних закладів країни. За винятком творчих і спортивних вузів, де проводять додатково ще й відповідні обраній професії випробування.

Та й Києво-Могилянська академія намагається зберегти вступні іспити за своїми правилами...

— Це неправильно. На нараді, присвяченій вступній кампанії, віце-прем"єр Іван Васюник зазначив: дії тих керівників "вишів", хто буде порушувати загальні умови прийому, будуть трактуватися як особистий зиск.

Терміну "зовнішнє оцінювання знань" досі немає в законодавстві. Отже, тестування нелегітимне?

— Ні. Бо в законі про вищу освіту записано, що умови прийому до вищих навчальних закладів розробляє й затверджує Міністерство освіти і науки. У законі не сказано, що це має бути — екзамени, співбесіда чи тест. Однак ми підготували проект змін до 44-ї статті закону, де записали, що до "вишів" зараховують за результатами зовнішнього незалежного оцінювання.

А навіщо такі зміни?

— Незважаючи на потужну мережу навчальних закладів України, жоден із них не потрапив до міжнародних рейтингів. У 2005 році наша країна приєдналася до Болонського процесу. Отже, маємо підтягнути нашу систему освіти під європейський рівень, аби українська вища освіта стала зрозумілою для Європи.

Скільки абітурієнтів очікуєте в цьому році?

— Тестування пройшли понад 460 тисяч, а позитивні результати отримали близько 416 тисяч — отже, стільки й очікуємо. Їх прийматиме 904 вищі навчальні заклади України.

А скільки потрапить на бюджетну форму навчання?

— Держзамовлення на бакалавра складає 145 тисяч, на молодшого спеціаліста — 86 тисяч осіб. Це на рівні минулого року. Міносвіти пропонує залишити таку кількість "бюджетників" і цього року.

Отже, всі абітурієнти мають подати у приймальні комісії "вишів" сертифікати тестів. Чи є винятки з цього правила?

 — Є. Мають право вибору подавати сертифікати тестів чи проходити вступні випробування у вузі у формі співбесіди інваліди першої та другої груп, діти-інваліди. Наше міністерство спільно з Міністерством охорони здоров"я розробило наказ із переліком захворювань, які можуть стати перешкодою для проходження тестування. Йдеться про інсулінозалежних, астматиків тощо. Цей перелік розміщено на сайті Міносвіти.

Право обирати між тестуванням і вузівськими вступними випробуваннями мають також ті, хто цього року демобілізувався з армії. А ще українці, які отримали середню загальну освіту за кордоном.

124 бали — це мінімальний результат, за яким приймають документи до вузів

Що таке вступні випробування внз?

— Це екзамени. Але зараз вони проводяться в письмовій формі із застосуванням тестових технологій. Тобто це тести, але тести вузу, які укладені на основі шкільної програми. Навіть шкала оцінювання по них така ж, як і загального незалежного оцінювання якості знань.

Скільки балів треба набрати за результатами тестів, аби мати шанс вступу до "вишу"?

— 124 бали — це мінімальний результат, за яким приймають документи до вузів країни й допускають до участі в конкурсі. По старій шкільній системі це "трійка з мінусом". Але чи можна з такими знаннями опановувати вищу освіту?

Чи має нині значення атестат про середню освіту?

— Звичайно, адже без нього не приймають документи до вузу. А ще при ситуації, коли абітурієнти набрали однакову кількість балів на тестуванні, вуз може віддавати перевагу тим з них, у кого вищий середній бал атестату.

Хто ще з абітурієнтів із однаковою кількістю балів може мати переваги при зарахуванні до внз?

— Інваліди третьої групи, "чорнобильці". До цього вищий навчальний заклад може додавати свій перелік. Скажімо, переможці учнівських олімпіад з профільного предмета, ті, хто з добрими показниками закінчив підготовчі курси цього вузу тощо. Але незважаючи на такі преференції, всі мають обов"язково пройти тестування.

До скількох "вишів" одразу можна вступати цього року?

— Кількість їх необмежена. Зараз уже не треба в кожен вуз складати вступні іспити. А копії сертифікатів тестування можна подавати куди завгодно. Це конкурс не абітурієнтів, а заяв. Сильні абітурієнти, як правило, проходять відразу до кількох вузів, а навчатися будуть в одному. Отже, в інших вузах, куди вони подавали документи, місця звільняються, прохідний бал падає. І одночасно з"являється шанс стати студентами в тих, хто не добрав потрібну кількість балів. Тому не поспішайте забирати документи.

Нині навчальні заклади приблизно на 25–30 відсотків підняли плату за навчання на контракті. Чи буде зростати вона надалі?

— Це визначає вуз. Раніше плата, згідно з контрактом, не змінювалася протягом усього навчання студента по обраній програмі. За четвертий рік навчання він мав заплатити стільки ж, скільки за перший. Зараз змінами до закону про вищу освіту передбачено, що плата за контрактом, якщо вона йде не за весь термін навчання, а за кожен семестр, може змінюватися з урахуванням темпів інфляції. Проте це лише пропозиції. Змін до закону парламент ще не прийняв.

Зараз ви читаєте новину «416 тисяч українців вступатимуть до вузів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода