Примхи дитини можуть викликати різні емоції у батьків: тривогу, роздратування, провину.
Але як правильно реагувати на капризи, особливо якщо батьки не знають як це зробити і почуваються розгубленими. Ось кілька дієвих порад, щоб дитина перестала вередувати і заспокоїлася, пише Ukr.Media.
Коли дитина вередує, вона починає плакати, кричати.
До певного віку це наша єдина можливість повідомити батькам про наші потреби, особливо, коли мова ще не сформована, тобто приблизно до 3 років.
Після цього капризи з простого засобу комунікації за певних умов можуть перетворитися на засіб маніпуляції.
Коли дитина плаче, природна реакція батьків — якнайшвидше виявити та задовольнити актуальну потребу.
При цьому, у малюка ще тільки-тільки починає розвиватися самосвідомість, усвідомлення власних потреб, тобто він ще і сам не здатен зрозуміти, чого він зараз хоче.
Потрібно насамперед правильно визначити, що саме зараз потрібно дитині: поїсти, поспати, побути на руках, в емоційному контакті тощо.
При цьому в міру дорослішання потреби дитини диференціюються, дедалі більшої значущості набувають соціальні потреби: наприклад, у контакті, обіймах, похвалі, спільній діяльності.
Тому батьки можуть певним чином "підмінити" задоволення цих бажань іншими: наприклад, замість емоційного контакту запропонувати солодке, замість часу разом — нову іграшку.
Важливо реагувати на реальні потреби дитини, називати їх їй і допомагати в їх задоволенні.
Якщо малюк вередує ввечері, його можна взяти на руки і сказати: "Зараз ти засмучений, бо ти втомився і хочеш спати, підемо готуватися до сну".
Таким чином, ми формуємо в дитини здатність відстежувати та розуміти свій стан, а також пропонуємо їй шляхи задоволення потреби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прикусити язика і розважатись разом: як змінити підхід до дітей
Для дорослої людини це здається очевидним, але насправді навіть таких простих речей нам потрібно вчитися так само, як ходити чи говорити.
А ось якщо капризи вже перетворилися на засіб маніпуляції, то важливо перебудувати сформований патерн.
Батьки мають відгукуватися на потреби дитини і бути поруч, але при цьому терпляче не піддаватися на провокації.
Важливо показати дитині, що її бачать і чують. Краще спокійно пояснити дитині, що зараз із нею відбувається, чому вона вередує, і чому її бажання не може бути негайно задоволене. Для цього батьки мають бути самі емоційно стійкими та терплячими, тому необхідно пам'ятати про турботу про себе.
Як дорослі можуть допомогти дітям упоратися зі стресом і тривогою. Потрібно бути поруч, обійняти, почитати разом. Варто розуміти, коли дитині потрібна ваша присутність, а коли вона хоче побути наодинці.
Потрібно вміти самому давати собі раду, щоб бути прикладом. Ділитися з дітьми тим, що допомагає долати стрес та тривогу. Діти наслідують поведінкові реакції батьків.
2 
1
Коментарі