Вчора відбувся масштабний концерт пам'яті у Палаці Спорту на честь соліста гурту "Скрябін" Андрія Кузьменка. Заспівати його пісні прийшли українські зірки, які поділились історіями свого знайомства зі своїм другом та талановитим музикантом.
Співак та музикант Павло Тобаков, переможець проекту "Шанс".
"Я до проекту в загалі не цікавився українським шоу-бізнесом і коли потрапив у це середовище, одним з перших, з ким познайомився був Кузьма, коли він підійняв руку, коли я переміг у "Шансі" на Майдані Незалежності, він казав: "земляк, я так тішусь, що ти виграв, це так круто", з цього почалася наша дружба. Я його запрошував на свої сольні концерти, потім співав на його сольних концертах і завжди міг розраховувати на його пораду. Він був як старший брат, я завжди міг подзвонити і сказати: Кузьма, а як ти думаєш з привод цього?
Завжди спілкувався і вислуховував. Він був з тих людей, які от 3 хвилини його знаєш і вже друзі. Шкода, такі талановиті, щирі люди, які несуть думку, що все що українське, це круто, швидко йдуть в нас", - говорить Павло Тобаков.
Співак та музикант гурту Pianoбой Дмитро Шуров
"Познайомився на фестивалі "Таврійські ігри" у 2000 році, на кораблі "Ватутін", там був великий бар, в який всі ходили вранці, він був один, працював цілодобово. Тоді ми прийшли туди з Юрієм Хусточкою і Славіком, і там сидів один Кузьма. Для мене він тоді був величиною, тому, що я слухав його пісні в дитинстві. Він був для мене напівбогом, це на мене справило враження. Але мене тоді підкупила відвертість з приводу теми, яку ми чіпали, тому що у нас не прийнято у шоу-бізнесі з відвертістю казати речі, тому що всі один з одним п'ють за кадром, але, коли доходить до справи, то готові очі повиколупувати. А Кузьма міг бути і в середині цього і залишатися собою. Для мне це був певний орієнтир тоді", - говорить Pianoбой Дмитро Шуров .
Читайте також: Коли помирає музикант, то народжується легенда: у Києві відбувся концерт пам'яті Кузьми "Скрябіна"
Співачка Руслана
"Якби не мій чоловік, я може так швидко і не пізнала. Ми познайомились на студії "Лева", де працювали у Львові, був продюсерський центр. Перші роки незалежної України, такий у Львові був шалений сплеск андеграунду, попса і так існувала, але тоді на піку були "Плач Єремії" та інші гурти. З'явилися "Скрябін", вони тільки виходили, мало хто знав. Вони були у 93 році на "Червоній Руті", яка була у Запоріжжі, а я у 94-році у Донецьку. Бебешко працював з Андрієм з самого початку, а мій чоловік був звукорежисером, який сидів і все за фантазією Кузьми крутив на пульті. Всі звуки, які хотів Кузьма, які йому йшли Саша знав. Вони їздили разом, у мого чоловіка теж був гурт ,вони їздили на "Червону Руту". Андрій користувався шаленою популярністю у жінок, за ним дівчата падали. Я просто пам'ятаю Андрія того, який тільки виходив на сцену. У нього були бажання, мрії, меседжи. У нього музика була дійсно вторинна, він мислив категоріями енергії саунду та слова, - говорить Руслана.
Читайте також: У Львові концерт-триб'ют пам'яті Скрябіна відбудеться у червні
Ви не знаєте так багато, що залишилось за лаштунками, такого Кузьму, якого знали його друзі та рідні. Андрій для вас зірка, яка співала для вас, щоб робити щасливими, він жив заради друзів і родини, хотів, щоб його родина і друзі посміхалася і після себе залишив справжні речі, мені до нього рости і рости. Тому ми будемо дотичні до всього, що Світланка дозволить зробити. Просто мені було незручно робити це. Має пройти якийсь час, я не хочу це робити лише тому, що знаю його добре. Я не хочу, щоб це технічно виглядало, воно має забриніти, я маю відчути звідки воно піде. Після Андрія багато залишилось недоробленого. Світлана мені казала, що досі не може зайти у студію, там все, як він акуратно поскладав".
Співак Віктор Павлик
"У 89 -му році я працював в тернопільській філармонії і десь бродила касета, почув пісню "Скрябіна" і це було дуже неординарно. Ми брали участь у "Червоній Руті" у різні роки. Саме знайомство не пам'ятаю, але пам'ятаю, що знайомі приблизно 21-22 роки. Сказати не можу, що ми були великими друзям, але дуже товаришували. Якщо десь пересікалися: дуже тепло спілкувалися. Пам'ятаю дуже багато розказували анекдотів, я йому, він мені. Красномовно було, ми дуже схожі з ним, - говорить Віктор Павлик, - багато матеріалу, я думаю, як можна написати стільки пісень?! Там більше сотні, що ми лише знаємо, а скільки ще. Це унікальна людина, це Божий дар, цьому не можна навчитися це дано зверху, який був Андрій, тому Боженька його забрав. Я не забобонний і дуже глибоко віруюча людина. На все воля Божа. Андрій у своїх піснях щось відчував, він ні з ким не ділився, але десь чути такі моменти"
Читайте також: Завдяки Кузьмі ми переїхали у Київ - вокаліст O.Torvald Женя Галич
Женя Галич учасник гурту O.Torvald
"Я був фанатом ще в 90 роках гурту "Скрябін" починаючи з альбомів "Мова риб", "Птахи" і перший раз його побачив у 97-мому році на концерті, я спеціально зайняв місця, щоб бути біля сцени, а познайомились ми на фестивалі у 2001 році, у грудні. У мене був розлад шлунку і у Андрія також, і він підійшов з мініралкою і з сухарами і сказав: "малий, що сталося?" Я пояснив він сказав, що ми з тобою напарники сьогодні. Дав свій номер телефону, сказав, щоб їхали до Києва, грали і з тог часу ми спілкувались навіть, коли були складні часи", - пригадує Женя Галич.
Коментарі