Пісні гурту O.Torvald можна пізнати з перших секунд, вони сповнені енергії та драйву. Концерти, переконані музиканти, дають їм можливість змінити щось на краще. Напередодні другої частини туру на підтримку альбому "Ти є", вокаліст колективу Женя Галич розповів в інтерв'ю Gazeta.ua про відданих прихильників, цінні поради Кузьми Скрябіна та 10 років творчої діяльності.
Цього року гурту O.Torvald виконується 10 років. Які найзнаковіші моменти в історії колективу одразу спадають на думку?
- Я намагаюсь про це не думати. Якщо пригадую якісь найяскравіші, то це переїзд у Київ, знайомство з Кузьмою у 2001 році. Моя робота на каналі М1 теж завдяки гурту, адже ми прийшли презентувати кліп і після цього мене взяли, як ведучого. Виступ з Linkin Park і Бумокс у 2012 році на фестивалі "Просто рок". Ми тоді познайомилися з Бумбокс і вони почали ходити на наші концерти - ми на їхні. У 2012 році ми зіграли 89 концертів за рік, це було дуже круто. Зйомні квартири, у яких ми жили під час гастролей. Альбом "Примат" і у 2014 альбом "Ти є". Це перше, що прийшло у голову, але таких моментів маса.
Саунд продюсером нового альбому "Ти є" виступив Андрій Хливнюк, вокаліст гурту "Бумбокс". Розкажіть, як відбувався процес вашої співпраці.
- Ми ніколи раніше такого не практикували і для нас було дуже незвично прийняти у склад гурту ще одну людину. А оскільки не тільки Андрій брав учать у формуванні звуку, там були ще звукорежисери студії "Бобіна", продюсер Олексій Согомонов, який теж брав учать у створенні альбому "Ти є", це були повноцінні учасники і для нас все було нереально. У гурті ми спілкуємося, довіряємо, а тут приходить лідер Хливнюк, який розповідає, як нам що робити. Ми звикали один до одного довгий час. Я лідер, Андрій лідер, спочатку були непрості дні, коли він міг поїхати з запису, психанути або я говорив, що так не буде. З часом ми навчились прислухатися один до одного - притерлися.
Коли Андрія запитали, чому він вирішив співпрацювати саме з O.Torvald, він сказав, що ви справжні зірки і дуже круто граєте. Як сприймаєте такі компліменти?
- Я спокійно ставлюсь до поняття зірковості. Зірки на небі, а ми звичайні люди, які збирають якусь кількість людей завдяки своїм пісням. Такі ж зірки і футболісти, які збирають глядачів на матчах. Я дуже добре розумію, що у нас є якась енергія, яку ми акумулюємо і посилаємо у зал, і з цією енергією на репетиційній базі гурту зіткнувся Хливнюк і йому це сподобалось. Точно можу сказати, що серед учасників O.Torvald є деяка хімія, те чого я не бачив в інших колективах. Тобто я не претендую, щоб нас всі любили та розуміли, але я чітко знаю, що зі мною кращі люди, з якими мені довелося грати за все життя. Хливнюк, коли почав з нами працювати не раз говорив про те, що коли він приходить до нас на студію, у нього одразу підіймається настрій. Можливо, ми як дельфіни виробляємо феромон щастя.
Як ставитесь до критики творчості?
- Дуже добре, якщо вона конструктивна і людина, яка нас критикує досягла сама чогось. Я готовий прислухатися до критики авторитетної для мене людини і зовсім не сприймаю критику, яка йде з соцмереж чи коли ЗМІ, які не зробили нічого корисного для української музики пишуть наклеп і висловлюють таким чином свою думку. Якщо б мене критикував Хливнюк - я прислухався б, а якщо б це був супер бізнесмен, який займається рестораном, то я навіть не слухав би його.
Ви часто у своїх інтерв'ю згадуєте Кузьму Скрябіна. Які поради він вам давав?
- "Чуваки, не кидайте це діло, будьте собою", Андрюха багато таких речей говорив, в принципі завдяки йому ми переїхали до Києва. Він сидів у журі фестивалю, на якому ми грали у Полтаві. Він підійшов і сказав: "чуваки, ви маєте продовжувати грати, переїжджайте до Києва". Дав свій номер телефону, не соромився цього всього. Вже в Києві почали спілкуватися з ним більше. Коли випустили перший альбом в 2008 році, він сказав, що це лайно, "навіщо ви це співаєте?" Він перша людина, яка повезла мене закордон. Я працював на телеканалі М1, він запропонував поїхати у Юрмалу, "потім у Берліні потусуємо, потім у "Скрябіна" концерт у Кракові". І ми поїхали з ним, він доглядав за мною, як батько. Дуже шкода, що його не стало. Я дуже плакав і сильно переживав, я досі в це не вірю.
За 10 років на сцені давала про себе знати зіркова хвороба?
- У мене зіркова хвороба проявилась під час роботи на М1, як ведучого, коли тебе на кожному кроці, впізнають, намагаються взяти автограф, але вона швидко минула. Якщо говорити про переїзд до Києва, він зняв рожеві окуляри чітко. Коли надивишся фільмів у Полтаві, інтерв'ю і якихось музичних каналів і ти думаєш: "зараз ми приїдемо, контракт на стіл, будь-ласка і ми супер група". Ми приїхали, спілкувались постійно з людьми, а нам казали: "ні, чуваки, не формат, ви у нас виступати не будете. Ви невідомі - на вас ніхто не прийде" і в якийсь момент нас дуже пом'яло. Я почав більше знайомитись з людьми. Дізнаватись про шоу-бізнес, те хто чим дихає. Переїзд до Києва загартував нас, ми стали менш вразливі.
Минулого року гурт O.Torvald відіграв першу частину туру на підтримку нового альбому "Ти є". Зовсім скоро ви розпочнете другу частину туру. З яким настроєм у цей непростий час вирушаєте у дорогу?
- Ми були нещодавно у Вінниці, Тернополі, Івано-Франківську на експериментальних фан-днях. Ми просто зустрічалися з фанатами, ходили на радіостанції, телеканали, давали інтерв'ю, промо-концерти. Люди сильно втомилися морально, що новини постійно говорять їм про погане. Коли вони приходять на концерт чи фан- зустрічі, ми можемо спілкуватися, ділитися, підтримувати один одного. Я завжди виїжджаю на концерти з думкою про те, що мій концерт може змінити щось чи зробити хоча б когось краще. Тому друга частина туру потрібна, як повітря особисто музикантам гурту O.Torvald та сподіваюсь і людям, які ходять на наші концерти. Поки у планах три міста і хочемо збільшити кількість другої частини туру до 60 міст, також поїдемо на фестивалі.
Чим фанати гурту O.Torvald відрізняються від прихильників інших колективів?
- Ось дівчина святкувала 32-33 наш концерт у цьому році, це не в Києві, а в цілому, вона їздить на всі фестивалі, де ми беремо участь - це дуже приємно. У нас є люди, які з нами завжди. Я все-таки схильний вірити, що у нас дуже чуйні, щирі, розумні фанати, які розуміють ситуацію в цілому, пов'язану з гуртом, я дуже їх люблю всіх.
Що відрізняє наших слухачів від інших? Коли альбом "Ти є" випадково потрапив в Інтернет на один з файлообмінників за два тижні до релізу, його одразу скачали, але через деякий час хтось з фанатів знищив посилання. Вони сказали: "Ми дуже чекали цей альбом, не втримались і скачали, але ми обов'язково купимо його на ресурсах чи на фізичних носіях". І дійсно, коли вийшов альбом, люди своїми покупками ставлять його на 1 місце в українському iTunes. У нас свідомі фанати.
Ви давали концерти у Польші. Як відрізняються для вас виступи закордоном від тих, що відбуваються вдома?
- Ми грали на розігріві гурту, якому виконувалось 20 років, тому там були слухачі і їхні і наші. Складно було через мовний бар'єр. Перші 2 пісні, ми відчували, наче багато каміння у залі і ти не можеш з ним нічого зробити, а потім як у казці з нього спадала окам'янілість і далі все йшло круто.
У Польщі у січні у нас були 2 концерти і зйомка, польський менеджмент був у захваті і сказали, що на нас чудово реагує публіка і навесні ми знову будемо там виступати. Мені подобаються концерти закордоном, це перевірка тебе на міцність. Тут ти Женя Галич з гурту O.Torvald, ти виходиш і всі в захваті, а там тебе ніхто не знає, тому на скільки ти крутий говорить цей момент.
Кліп "Там де я" відрізняється від попередніх ваших робіт. Як відважились на такий експеримент?
- Андрій Бояр запропонував історію, але у нього не було пісні, він мені розповів ідею про зруйноване місто і символічні речі. Я запропонував йому "Там де я" і він сказав, що це те, що він шукав. Кожний зі слухачів, який бачить, цей кліп чітко може проеціювати на себе якісь символи, це стосується і ситуації у країні, у родині. Мені імпонує, що він не в одній площині знятий.
З ким з відомих музикантів хотіли б попрацювати?
- Я прихильник того, щоб взагалі працювати, чим більше тим краще. Мені дуже подобається Джамала, я б придумав щось з нею, але зі стилістичних діаметрально різних речей не знаю як це втілити у реальність, ми товаришуємо, все класно, але як працювати з нею не знаю. Я б попрацював з Вакарчуком. Ми попрацювали з Мілошем Єличем декілька разів, він писав клавіші "До 6:00". Недавно гурт "Bahroma" мені запропонував зіграти у них на барабанах в одній пісні, тому я взагалі за колаборації.
У нас люди звикли, що музика, це спорт і обов'язково треба змагатися за те, хто вище стрибне, хто краще підтягнеться. Я до цього дуже спокійно ставлюсь. Є гурти, які мені подобаються, а є гурти, яких я поважаю, але музику не слухаю.
На вашу думку, заборона української музики у Росії здатна вплинути на сьогоднішню непросту ситуацію між цими двома країнами?
- Всьому свій час і на все воля Господа, думка матеріальна. Я зараз не поїхав би на територію Російської Федерації, адже вважаю, що неприйнятно виступати на території країни, яка проявляє агресію до моєї Батьківщини, але я не проти, якщо люди готові звідти приїхати та послухати. Мені шкода, що хтось забороняє, вони цим нічого не змінять. Це як заборонити дихати, уявіть, кажуть комусь: "все чувак ти не дихаєш на території Солом'янського району, але можеш дихати на території Шевченківського". Це дуже дивно. Я думаю, що мають бути часи, коли обов'язково закінчується війна та настає мир.
У одному з інтерв'ю ви говорили, що домагаєтеся своїх цілей будь-якими шляхами. Які обрії плануєте підкорити у майбутньому?
- Я б хотів закріпитися як музикант, як гурт на території інших країн, щоб бути там затребуваним для концертів і продавати музику. Хотів би бути інтернаціональним артистом, і щоб більше людей дізналися про нашу творчість не нав'язуючи їм її.
3 
5298
Коментарі
1