"Участь в Паризькому Тижні моди коштує $300 тисяч" — Сергій Єрмаков

Дизайнер Сергій Єрмаков розповів в інтерв'ю Gazeta.ua, чому він не бере участі у Тижнях Моди.

Дизайнеру легко потрапити на Український Тиждень моди?

- Якщо має суму, переконання, колекцію — то неважко. Звичайно, у них є відбір, але не думаю, що такий, як при Радянському Союзі при вступі на курси в Академію Мистецтв.

А чому ви не берете участі в показах Українського Тижня Моди?

- Я влаштовую покази своїх колекцій двічі на рік. Не люблю гнатися за якимось певним числом і бути за кимось або після когось. Я люблю сам орендувати залу, зробити прийом для людей, які збираються виключно до мене. Навіть якщо брати по піару і пресі, то як правило газети і журнали, коли дають сторінку про сезони моди, про мене напишуть лише одне слово. А так я отримую повну сторінку сам або кілька розворотів в глянцевому журналі.

А що краще, піти на Міланський тиждень моди, Паризький, чи краще показуватися тут в Україні?

- Талановитій людині не важко потрапити ні на один із цих. Важко знайти гроші. Паризький тиждень моди коштує величезних грошей. Моделі, запрошення, зал, подіум — все це коштує десь $300 тисяч. Гроші відбити нереально. Хіба що за участь заплатять спонсори. Он я брав участь в показі в Штатах і хоч це був не тиждень моди, але моїм організаторам він обійшовся в півмільйона доларів.

Кожен дизайнер має своїх моделей?

- Як правило в кожного дизайнера є своє модельне агентство, з яким він дружить і воно підбирає йому моделей вже ближче до виходу колекції. Я раніше брав моделей із великими грудьми і стегнами, то для останньої колекції підбирав молодих і дуже худих дівчат.

А де дизайнери шукають собі клієнтів?

- Ви будете здивовані, але та кількість преси і камер, які були в мене на останньому показі принесло мені дуже малу кількість клієнтів. Зазвичай, вони приходять по сарафанному радіо. Одна побачила в другої і захотіла собі.

А ви б ніколи не хотіли вийти на масового покупця?

- Хотів би. Але я настільки люблю все якісне і дороге, що всі мої спроби поки що безуспішні. Я не можу взяти дешеву тканину і одягати в неї жінок тому, що це дешево. Але все до цього йде, бо дизайнери без масовки просто не виживуть. Коли я відкривав бутик, то багато клієнток казали:"Да, класні речі, але для кого вони? Це ж треба в якісь особливі місця носити". Хоч мені здавалось, що одяг дуже простий.

А де дешевше шити колекцію?

- Ручну колекцію краще відшивати в Україні, а промислову в Китаї.

Буває таке, що дизайнери одне в одного крадуть ідеї?

- Це звичні скандали в світі моди. Колись один псевдокритик розповідав, що я вкрав у Жана Поля-Готьє ідею із зображенням Ейфелової вежі. Бо Готьє зробив її на колготках п'ять років тому, а я на сукні. Але якщо покопатися, то можна знайти, що Діор ще раніше за Готьє зробив пальто, де мереживом виклав Ейфелову вежу.