Середа, 28 січня 2009 16:58
Андрій Бондар
Андрій Бондар
Андрій Бондар

Збій програми

 

За життя доводиться розгадувати безліч загадок. Але цієї мені ніколи не розгадати. Я ніколи не збагну, як в одній особі могло вміститися дві настільки різні людини?

Той другий прийшов до мене з кримінальних хронік. Холоднокровний убивця, на рахунку якого не один десяток смертей. Убивав людей Олександр по-різному, але найчастіше пострілом у потилицю. Потім спалював у машинах, топив, рубав голови, заливав у бетон і закопував трупи. Він був одним із численних "героїв" Великого Переділу...

Їх сотні, а, може, сотні тисяч — убивали й були вбитими в дев"яності. Але особисто мені спокою не давав саме цей. Бо з ним у його першій іпостасі ми прожили радянське дитинство в сусідніх дворах. Грали у футбол — Сашко завжди був у захисті, бо високий і неоковирний. Ходили разом до школи і розмовляли про Квентіна Дорварда, Айвенго і "Вершника без голови"…

Прошу в суду 15 років ув"язнення

Я пропустив момент, коли він, як то кажуть, "ступив на криву стежку беззаконня". Про Олександра я довідався, вже коли тривав процес. Його чотири роки старанно шукала вся міліція 1/6 суходолу, бо убив двох їхніх. Під час слідства, після міліцейської помсти геть утративши зір, Олександр вивчив напам"ять 12 томів своєї справи і робив усе, щоб не дістати пожиттєвий термін. Тоді писали, що на суді він казав:

— Прошу в суду 15 років ув"язнення, бо я сліпий, немічний і не являю небезпеки для суспільства.

Я читав і думав: може, цей час прокрутився б для нього і всіх убитих ним назад? У його 15 років, коли все лише починалося? Може, не сталося б збою програми й цього разу точно все було би по-іншому?

Але нічого, зовсім нічого не зміниш. 12 томів кримінальної справи в одиночній камері Сашкової голови житимуть до самого кінця Олександра.

Зараз ви читаєте новину «Збій програми». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

10

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода