Середа, 21 січня 2009 16:43
Андрій Бондар
Андрій Бондар
Андрій Бондар

Мої свідки

 

Саме тоді, коли ти найменше цього очікуєш, приходять Свідки Єгови. Вони не несуть святі дари, миро, єлей, акриди й дикий мед. Їм завжди потрібно від тебе лише одне: поговорити про Біблію. Мене вони завжди з невідомої причини застають цілком нездатним розмовляти на такі важливі теми.

От і сьогодні стоять дві жіночки під моїми дверима. Я піднімаюся знизу, а в руці моїй поводок із 50-кілограмовою собакою на його кінці.

— Ви до кого? — запитую.

Свідкам Єгови далеко до Святого Франциска з його любов"ю до всього живого. І вони своїми переляканими плечима втискаються в побілену стіну.

— Ми до ваших сусідів… Ми в сусідню квартиру… — навперебій відповідають вони.

Перед ними дві квартири, і вони явно брешуть. Бо де їм знати, в якій із цих квартир я мешкаю?

— А в яку з них? — запитую, коли моя вірна супутниця вже перевіряє вміст їхніх сумочок і обнюхує їм ноги.

Ми до ваших сусідів

— У четверту… У п"яту… — виривається в одної і другої.

Я стаю свідком відвертої брехні, отримуючи неоціненний емоційний козир. Тепер я по-садистському посміхаюсь і знаю, що відповісти, коли вони запропонують мені та моїй собаці розмову про Біблію. На кінці мого язика вже крутиться гостра фраза, яка виб"є з їхніх рук усі козирі, й вони підуть звідси ні з чим — присоромлені. Аж раптом одна з них нарешті просить:

— Вибачте, ви б не могли забрати свою собаку…

Я далі насолоджуюся їхнім безсиллям:

— Куди ж я її заберу? Тепер вона стерегтиме вас до самого Армагеддону. Ви б не хотіли зі мною поговорити про Біблію?

Жіночки знічено перезираються, а найсміливіша з них, мало не плачучи, випалює:

— Ми з Облгазу. Перевіряємо показання газових лічильників…

Зараз ви читаєте новину «Мої свідки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

13

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода