Наша багатоповерхівка височить над приватним сектором. Перші тижні на карантині із заздрістю зиркаю з балкона, як тамтешня дітвора ганяє м'яч у дворі, а молодь фотографується біля квітучих абрикосів.
Крізь прочинені вікна доносяться їхні розмови. Увечері сім'я свариться, бо невістка напустила ванну, а вигрібна яма – повна. Свекруха погрожує повісити на туалет замок.
Вранці рушником б'є по спині старшого онука:
– Уроки почалися, а ти куриш за хатою, – кричить услід.
На місце онука примощується дід. Відкорковує чекушку, закушує вареним яйцем. Дружина бачить його і цілиться мотикою. Та не долітає, зате влучає в курку. Баба бере сокиру та кладе скалічену птицю на пеньок. За 2 години сім'я п'є на подвір'ї бульйон.
Наступного дня батько намагається витягти з гаража мотоблок і ненароком чиркає синову BMW.
– Заплачу я тобі. Пенсію принесуть – і заплачу, – грюкає по капоту кулаком. Там з'являється вм'ятина.
Розлючений син сідає за кермо і їде геть. Саджання картоплі переносять на наступний день, коли город замітає снігом.
До онуки приходить кавалер. Цілуються за воротами.
– Крістіно, швидко додому! – кличе баба. – У твого Саші баба з Польщі приїхала. Ще яку заразу занесеш.
Перед заходом сонця підрізають дерева. Гілляки кидають у багаття. Над подвір'ям піднімається чорний дим. Хтось із сусідів викликає поліцію. Вогнище встигають загасити. Наступного ранку всіх будить поросячий вереск. Батько намагається заколоти свиню, але промахується. Та втікає за двір. Лякає наймолодшого онука. Баба хапає хлопчика на руки і тричі злизує лоба.
На нічну Великодню службу свекор тягне всю родину до храму.
– Батюшка сказав, у кого щеплення від туберкульозу є, коронавірусу може не боятися, – чіпляє на воротах замок.
Після свята зустрічаю сусідку перед хлібним кіоском. Позіхає і ховає під хусткою накручене на бігуді волосся.
– Не виспалася, до третьої ранку "Спіймати Кайдаша" дивилися, – розповідає знайомій, доки стоїмо в черзі. – Хороший серіал, але неправдоподібний. Хіба таке буває, щоб стільки дурнів зібралися під одним дахом?
Коментарі