У п'ятницю, 7 жовтня, їду забирати перепустку на відкриття стадіону "Олімпійський". Туди акредитувалися тисяча журналістів. У черзі знайомлюся з російським колегою Андрієм. Він розпитує про президента Віктора Януковича. Цікавиться, чи справді той так часто ганьбиться привселюдно. Згадує конфуз із вінком, який бачив на YouTube і і кілька обмовок. Я розповідаю, як Янукович переплутав мільярдера Ахметова з письменницею Ахматовою. Андрій регоче. Починаю жалкувати, що наговорила зайвого.
- Чего вы его терпите, если он у вас такой "проффесор"? – запитує Андрій. – Чего так плохо говорите о своей власти и не выгоняете ее?
Б'юся об заклад, що цього разу Янукович виступить без помилок.
Увечері зустрічаємося з Андрієм під стадіоном, разом обходимо його. Колега у захваті: у кафешках біля секторів продають смачні хот-доги й пиво, а на пісуарах намальовані великі мухи, щоб цілитися було зручніше. О 20.00 кличе мене в сектор для преси.
Цього разу він виступить без помилок
- Пошли, а то выступ Януковича пропустим.
Президент виходить до трибуни. Стадіон заходиться ревом: "Фу!" Янукович говорить швидко й голосно, намагається перекричати глядачів. Коли починають свистіти, замовкає секунд на 20. Люди поруч вигукують "Ананаса на м'ясо". Андрій сміється, свистить. Мені стає шкода президента.
- С него будет смеяться полмира. Другая половина его просто не знает, - каже Андрій.
Йому уже не цікаво дивитися концерт і феєрверк. Він вмикає ноутбук, підключається до інтернету через вай-фай і виставляє новину про "фу" Януковичу на сайт.
Через два дні в Печерському суді Віктора Федоровича жаліє Юлія Володимирівна:
- Мені шкода Януковича. Він думає, що демонструє силу та владу. Насправді він себе принижує.
Я думаю так само.
Коментарі
37