Ексклюзиви
Субота, 09 листопада 2013 13:45
Андрій Янович
Андрій Янович
Андрій Янович

Тушка місцевого масштабу

На зустріч у далеке село вирішив їхати в електричці з велосипедом. У Тернополі на вокзалі беру квиток і повільно рухаюся до перону.

–?Ваш квиточок, – заступає дорогу пишна пані з бейджиком "Контролер" на білій сорочці.

–?А квиток на ровер? – перепитує, тримаючи в руках мій проїзний документ. – Не маєте? Тоді й вашого не віддам.

–?Ну, тоді я ваш бейджик заберу, – швидким рухом знімаю з сорочки опонентки її документ.

–?Ну, й бери, – відмахується. Квитка не віддає.

А квиток на ровер? Не маєте?

Думаю зберегти трофей на пам'ять, а в електричці купити ще один квиток. Та ледве встигаю занести велосипед у тамбур, де вже стоїть обпершись до стінки миршавенький п'яничка, як до вагона підбігають групка галасливих контролерів, ще й наряд міліції.

–?Ось він! – переможно кричить знайома.

Кидається всередину до мого велосипеда і тягне його за багажник назовні. На щастя, тамбур тісний, і я легко блокую свій транспорт. Та раптом контролерка отримує несподівану підмогу.

–?Що ти сюди з тим ровером запхався, – бурмоче невдоволено і пхає мене ззаду в бік виходу п'яничка.

Доводиться відмахуватися на два фронти. Тут, зі стандартною фразою "ваші документи", у тамбур заходять міліціонери. Паспорт у мене при собі, тож затримати "для з'ясування особи" підстав немає. Поспішають, бо потяг от-от відправиться. Наказують віддати бейджик. Віддаю. Взамін отримую квиток. Двері електрички зачиняються, і я залишаюсь один на один із п'яничкою, який щойно випихав мене звідси. Він переходить у кут тамбура.

–?Ну ти уявляєш, які наглі суки-менти. Так просто до нормальної людини хотіли домахатися, – ніби резюмує ситуацію.

Тушка місцевого масштабу.

Зараз ви читаєте новину «Тушка місцевого масштабу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

22

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода