Закликавши ухвалити законопроект, котрий дозволив би не лише засудженій громадянці Тимошенко в разі потреби лікуватися за кордоном, голова фракції ПР Олександр Єфремов у особі "партії влади" чи не вперше на моїй пам'яті пропонує зробити реально корисну справу. Скажу більше: саме на цьому слід зараз наполягати, безжально затикаючи роти всяким, хто вголос кричатиме щось на зразок: "Так усі українські зеки за кордон потікають!". Можете бути певні: не потікають, і не всі. Не готовий сказати, чи є в діях нашої екс-прем'єрки явний кримінал. Навпаки, попри різні нюанси, котрі, напевне, мають місце, схильний вважати Юлію Володимирівну політв'язнем. Але хай там як, кримінальної відповідальності в Україні уникали та уникають значно серйозніші злочинці. Чия провина очевидніша та доводиться значно швидше та простіше.
Взяти хоча б скандального ректора і депутата Петра Мельника. Немає не лише закону, а навіть законопроекту, котрий дозволяв би винним у корупційних діях залишати Україну нехай навіть із метою лікування – а він, Мельник, уже виїхав. Причому – таки за кордон, і така далеко, що не знайдуть закону, котрий може його повернути назад, аби судити та покарати.
Інший скандальний депутат, цього разу – засуджений за вбивство людини Віктор Лозінський, хоч і сидить у тюрмі, проте не відбуде повного терміну покарання. Справу за доволі короткий час встигли перекваліфікувати так, що Лозінський тепер сидить не за навмисне вбивство, а за... хуліганство. Що, погодьтеся, значно зменшує йому належний термін відсидки. Є підозра: вбивця вийде на волю раніше, ніж Юлія Тимошенко, котра нікого не вбивала.
Втім, Бог із ними, з депутатами. Покарання уникає теща одіозного політика Вадима Колісниченка, котра мало не скалічила жінку. Не покараний за багато разів доведену активацію корупційних схем чинний міністр освіти та науки Дмитро Табачник. Почалися розмови про те, що можуть викрутитися врадіївські міліціонери-ґвалтівники. Ці та безліч інших прикладів наочно демонструють очевидне: наявність в Україні вибіркового правосуддя та абсолютної нерівності людей перед законом.
З огляду на це "регіонал" Єфремов сто разів правий. Не може бути вибіркового лікування. Це, при всій провладній риториці та тотальному українському правовому нігілізмі, досить справедлива заява. Хто знає – раптом цей крок потягне за собою боротьбу з тим-таки вибірковим правосуддям, котре стало справжнім бичем нашого часу. Це ж воно реально гальмує наш шлях до Європейського союзу. Це без нього неможливе покращення життя вже сьогодні. Скажу, можливо, зовсім крамольну річ: аби в Україні не було таких серйозних проблем із правосуддям та правами людини, Бог би з ним, із Євросоюзом. Та ж Норвегія до ЄС не входить, а рівень життя там досить високий. Так само, як і рівень дотримання законів й довіри народу до його слуг.
Отже, можливість лікуватися за кордоном слід дозволити всім, хто забажає. Той, хто заперечує це, прогнозуючи появу шаленої кількості бажаючих, просто не розуміє, або, швидше за все, не хоче розуміти: для виїзду за кордон не лише на лікування, а й просто так, наприклад, із туристичною метою, потрібно не лише бажання того, хто їде, а й добра воля приймаючої сторони.
У випадку з Тимошенко ситуація унікальна: її готові прийняти в Європі без жодних застережень. Хто там наступний? Віктор Лозінський, котрий підірвав здоров'я в місцях позбавлення волі? Ну що ж, формально закон, котрий пропонує ухвалити пан Єфремов, дозволить і Лозінському почати подібні клопоти. Але для цього в нього повинні бути щонайменше гроші, й то чималі: медицина в Європі досить дорого коштує. Та й цього не досить: мусить знайтися країна, згодна дати візу та впустити до себе вбивцю. Нехай його вже перекваліфікували в хулігана – тим більше, для чого в європейських клініках українські хулігани?
Значить, у кожному окрему випадку палкого бажання українського засудженого виїхати на лікування буде не досить. Йому дозволить закон. Проте навряд чи дозволить посольство чи консульство обраної країни. Це воно буде відтепер озвучувати думку, чим наступний бажаючий лікуватися гірший за Тимошенко. Так що масової втечі від правосуддя під виглядом лікування боятися не варто.
5 
1
Коментарі
7