Наталя Добринська збирається привезти медаль із Пекіна

На Олімпійські Ігри до Пекіна 27 липня поїдуть чотири спортсмени з Вінниччини: 26-річна Наталя Добринська,Михайло Книш, 24 роки, майстер зі спортивної ходьби 35-річний Андрій Ковенко, майстер синхронних стрибків у воду 17-річна Ганна Письменська.

Майстер спорту міжнародного класу Наталя Добринська на попередній Олімпіаді в Афінах посіла восьме місце з багатоборства. Цьогоріч облдержадміністрація дала їй однокімнатну квартиру на шостому поверсі 9-поверхівки в селі Агрономічне під Вінницею. Та спортсменка постійно живе в Києві. Поїхала до столиці 2003 року. Почала тренуватися в Михайла Медведя. Нині займається із Дмитром Поляковим. Наталя винаймає однокімнатну квартиру в місті Бровари під Києвом. До Вінниці приїздить у вихідні — провідати батьків.

Наталю та її старшу сестру — майстра спорту зі стрибків у висоту — 28-річну Вікторію Добринську зустрічаємо на стадіоні вінницького Центрального парку. Наталя готується до Олімпіади, а Вікторія наприкінці липня їде на змагання до Нідерландів. У день розмови сестри стрибають у довжину та бігають із бар"єрами.

Наталя та Вікторія бачаться рідко. Вікторія живе на батьківщині чоловіка в Одесі, винаймають кімнату в комуналці.

— До Олімпіади почала готуватися одразу після Афін, — розповідає Наталя Добринська. — Основна підготовка була сконцентрована на вдосконаленні швидкості. Це змінило моє життя, бо весь час забирають заняття. У Пекіні розраховую увійти до трійки кращих. У багатоборстві змагання тривають два дні. Ти можеш виконати наступний вид краще, ніж попередній, у лідера здають нерви — і ти вже на коні. Для мене авторитетів не існує, важливо бути переможцем у душі.

Наталю кличе тренер Дмитро Поляков. Він супроводжує її в усіх поїздках. Спортсменка повертається на бігову доріжку.

— Коли разом із Наташею тренуюся, згадую дитинство, як батько нас привів до спортшколи олімпійського резерву, — каже Вікторія. — Теж хочу потрапити на Олімпіаду, але вже наступну.

Тренування закінчується. Наталя, не переодягаючись, прямує до своєї синьої "Шкоди Фабії". Дорогою прошу розповісти про життя поза спортом.

— У мене його майже немає, — відрізає вона. — Навіть на природі відпочиваю тоді, коли біжу в лісі крос. Атлетика мене захопила давно. Усе сталося само собою. Багато в чому допомогли батьки. Вони в мене теж спортивні. Мама каже: "Це я, доню, разом із тобою штовхала те ядро".

Мати сестер 52-річна Любов Аполлінаріївна — вінницька журналістка, чемпіонка області з боротьби на руках — армреслінгу. Батько 56-річний Володимир Степанович керує підрозділом вінницької райдержадміністрації, що займається інвалідним спортом.

Добринські живуть у трикімнатній квартирі в селі Якушенці під Вінницею. Тут, у 5-поверхівці, народилися й виросли Наталя та Вікторія. Із вікон їхнього помешкання видно ставок Вінницького рибгоспу. У дитинстві дівчата з батьком щоранку плавали там.

За прикладом матері Наталя пробувалася в журналістиці. Писала для столичних журналів.

— Журналістика, як і професіональний спорт, затягує. Вирішила, що мені достатньо атлетики, — каже спортсменка.

Олена Войтко почала займатися спортом у 43 роки

Після основної Олімпіади в Пекіні 6 вересня стартують Параолімпійські ігри — змагання інвалідів. Із обласного центру на них поїде майстер спорту з пауерліфтингу (жим штанги лежачи. — "ГПУ") 47-річна Олена Войтко та 39-річний дзюдоїст Микола Левицький. Жінка — карлик, а чоловік — інвалід із зору.
— Олена 15 липня вилетіла до Пекіна, — каже тренер із пауерліфтингу Леся Пакула. —
Войтко четвертий рік займається пауерліфтингом. До спорту її залучив син Дмитро. Вони разом тренуються в спорткомплексі "Колос". Торік на чемпіонаті світу в Греції жінка посіла третє місце.
Заслужений майстер спорту Микола Левицький втретє братиме участь в Іграх. Входив лише в першу десятку. Нині чоловік тричі на тиждень тренується на міському стадіоні "Локомотив".
— На початку серпня Микола вирушить до тренувальної бази в Кончі-Заспі, — каже Руслана Гаврилюк, начальник учбово-спортивного відділу обласного центру "Інваспорт". — Він сильний спортсмен і дозрів до звання олімпійського чемпіона.

Станіслав РУДЕНКО

×