Закон "Про ринок газу": без ринку і реформ
Парадокс - в Законі "Про ринок природного газу" саме про ринок газу не сказано ані слова. Це треба вміти так писати. Окремо про тих, хто пише такі надважливі закони. Ринок газу довірили створювати найбільшому монополісту – НАК "Нафтогаз України". Все одно, що довірити агресору писати декларацію про мир, людожеру надати право створювати правила людинолюбства.
Перше. На ринку природного газу залишаються вертикально-інтегровані компанії, які мають надвеликі відсотки ринків:
- на ринку видобування – 75%;
- на ринку транспортування розподільчими мережами – 100%;
- на ринку постачання -87%;
І поєднують в собі декілька видів діяльності: наприклад, видобування-постачання, розподіл-постачання. Це унеможливлює відкриття ринків, створення конкурентного середовища і в результаті споживач знову залишається в залежності від монополістів і без права вибору.
Хоча декларативно в законі усюди написано, що він недискримінаційний і споживач має право вибору. Мати, то він має, головне, хай спробує їм скористатись в тій системі, яку йому побудували цим законом. Ключі дали - замків немає. Проблема одна - МОНОПОЛІЯ.
Де є монополія – ринку немає. Діяльність вертикально-інтегрованих компаній на ринку природного газу України треба заборонити з моменту початку дії даного закону.
Друге. Вільне або викривлене трактування Регламенту №994/2010 ЄС і в результаті надмірні повноваження Кабінету Міністрів України та Мінпаливенерго щодо регулювання ринку природного газу, що призведе до повного спотворення ідеї ринку.
Проблема перша. Покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку (стаття 11) буде використовуватись не для запобігання кризовим явищам, а надасть можливість маніпуляціям і в ручному режимі покладати ці "спеціальні обов'язкі" будь-коли і на будь-кого. Тому що вони починають діяти в момент "загальносуспільних інтересів", що немає чіткого і зрозумілого визначення, критеріїв і моменту настання. Європейська практика (Регламент №994/2010) чітко визначає, що спеціальні обов'язки покладаються на суб'єктів ринку при застосуванні Надзичайного плану, а в нашому випадку повинні були б при Національному плану дій виходу з кризових ситуацій (стаття 6).
Нижче приведене спеціальні обов'язки на ринку природного газу від НАК "Нафтогаз України", які увійшли в статтю 11 законопроекту до другого читання.
Спеціальні обов'язки на ринку природного газу
- Спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку природного газу (Public Service Obligation) є інструментом правомірного державного втручання у роботу ринку, який є поширеним у державах - членах ЄС та ЕС;
- КМУ має право покласти спеціальні обов'язки на суб'єктів ринку природного газу (крім споживачів) з метою забезпечення таких інтересів як: безпека постачання природного газу, національна безпека, стабільність, належна якість та доступність енергоресурсів, енергоефективність, захист навколишнього середовища;
КМУ визначає строк дії, обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків за результатом консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства;
- Спеціальні обов'язки мають бути прозорими, недискримінаційними та такими, що заздалегідь не передбачають неможливість їх виконання;
- При покладенні спеціальних обов'язків, КМУ зобов'язаний визначити джерела та порядок надання компенсації суб'єктам ринку природного газу (економічно обґрунтовані витрати мінус доходи, отримані в процесі виконання спеціальних обов'язків, плюс допустимий рівень прибутку, визначений КМУ);
На перехідний період КМУ може шляхом покладення спеціальних обов'язків на видобувників та/або постачальників забезпечити поступовий перехід до ринкової ціни на природній газ для побутових споживачів, та підприємств теплокомуненерго.
Замість застосування ринкових механізмів і проведення дієвих реформ, а саме, створення ринку газу, відкриття ринків, перехід на ринкові ціни категоріями побутових споживачів, які не потребують захисту (це ті, хто споживає більше 2,5 тис.м3 на рік) знову маємо штучне утворення, яке буде перевантажувати бюджет виплатою компенсацій і відлякувати інвесторів покладанням на них "спеціальних обов'язків".
Проблема друга. Оптова торгівля, яка навіть не ліцензується, з незрозумілих причин підпала під дію цього закону. Це приведе до наступних маніпуляцій на ринку природного газу: видобувник стає оптовим продавцем і водночас буде зобов'язаний створювати страховий запас. Рівень страхового запасу знову пропонуються визначати КМУ окремими Постановами. Сьогодні є такий проект Постанови КМУ, де страховий запас пропонується тримати на рівні 100% від обсягу реалізації в опалювальний сезон і 200% в неопалювальний сезон. Це зробить неможливим будь-яку роботу на ринку газу і видобувники, взагалі не повинні створювати страховий запас. Це неправильно, бо його основна задача – видобувати. Це обов'язок постачальників, які постачають газ безпосередньо споживачам. Страховий запас в 10% від місячного обсягу реалізацію, зарекомендував себе як виважений і добре працюючий. Його ставка чітко повинна бути зафіксована в даному законопроекті для стабільних умов постачання газу споживачам. Оптова торгівля не повинна регулюватись даним законопроектом.
Нижче видно звідки зв'явились оптові продавці.
Учасники ринку природного газу
Видобувник
Діяльність видобувника загалом регулюється Законом України "Про нафту і газ".
Дія Закону України "Про ринок природного газу" розповсюджується на видобувника, коли той продає видобутий газ. Тоді видобувник стає або оптовим продавцем, або постачальником.
Видобувник продає газ за нерегульованими цінами, якщо на нього не покладені спеціальні обов'язки.
Оптовий продавець (трейдер)
- Купує природний газ в українських видобувників або оптових продавців (трейдерів), а також у видобувників або оптових продавців (трейдерів) за кордоном;
- Продає газ оптовому покупцю (трейдеру) або постачальнику на підставі договору купівлі-продажу;
- Діє без ліцензії.
Мінімальне регулювання діяльності оптового продавця (трейдера) обумовлене тим, що він та його покупець є професійними гравцями на ринку і тому знаходяться в однакових переговорних позиціях.
Наступна проблема. В Законі "Про ринок природного газу" взагалі відсутні види ринків природного газу, а саме :
- ф'ючерсний ринок;
- ринок на добу;
- балансуючий ринок;
Вочевидь, комусь дуже потрібна робота на ринку природного газу без правил і обмежень.
Третє. Відсутність Єдиного Оператора і усунення балансу надходження та розподілу природного газу в Україну призведе до розбалансування системи і відобразиться на безпеці поставок газу споживачам. Нам вкрай потрібен 100% державний Єдиний Оператор газотранспортної системи з функціями оперативно-диспетчерського управління . Сьогодні такі функції покладені на ПАТ "Укртрансгаз". Але його корпоративні права не належать державі (аналогічна проблема з державною часткою в Укрнафті, де частка яка належить НАК "Нафтогаз України" не є державною) і є загроза втрати власності на магістральні трубопроводи і підземні сховища. Держава повинна стати безпосереднім власником такого оператора.
Єдина газотранспортна система України побудована, як єдиний виробничий комплекс, який поєднує в собі магістральні трубопроводи і підземні сховища. Щоб відокремити магістральні трубопроводи від підземних сховищ необхідно:
- мати технічну оцінку можливостей такого відокремлення;
- оцінити наслідки впливу на надійність і безпеку газопостачання в разі відокремлення;
- перелік необхідних робіт по відокремленню і термін їх виконання;
- економічний аналіз витрат та економічний ефект від відокремлення.
Робота над такою оцінкою тільки нещодавно розпочата і буде завершена тільки в вересні-жовтні цього року з непередбачуваним результатом (висновком може бути, те що таке відокремлення неможливе або з технічних причин, або за відсутності економічного ефекту від такого розділення). А закон приймається за цих умов вже зараз.
Отже, газова галузь, яка давно очікує на реформи, їх, на превеликий жаль не отримає.
