СВІТЛЕ МАЙБУТНЄ
Мій приятель похизувався, що познайомився із чоловіком, який передрікає майбутнє. При чому робить це із 90% точністю.Запропонував, аби я теж до нього звернулася. Пропозиція заманлива. І спершу, навіть, загорілася бажанням. Але трохи поміркувавши на цю тему, якось засумнівалася.
Років десять тому писала статтю про відьом. І довелося мені познайомитись із жінкою, яка ворожить на Андріївському узвозі. Вона багато років стояла у підніжжя замку Річарда з картами. Неординарна особистість. Запам'ятала інтерв'ю із нею.
Аліса (вона казала, що це псевдонім) розповіла тоді цікаві речі.
- Я маю славу влучної ворожки, майже все збувається. Але я не передрікаю майбутнє, просто аналізую ситуацію – казала жінка.
Поділилася професійними прийомами: Аліса завжди вимагала чітко сформулювати питання, що саме в майбутньому цікавить. Це найголовніше, адже із цього видно життєві пріоритети людини.
- Якщо до мене приходить юна дівчина і питає "зустрічаюсь із Пєтєю, Васєю, Максимом… з ким із них я залишусь?" Вже ясно, що не з ким. Таким казала, ще знайдеш свою долю, ці хлопці не твої.
За теорією ворожки, ніякої магії у цьому немає. Коли людина у чомусь сумнівається, Аліса каже, що буде все гаразд і таким чином програмує на хороше. Такий собі синдром плацебо. Саме це твердження запам'ятала на все життя. З тих пір жодного разу не ворожила. Адже не усі такі мудрі. Багато заробляють на людському горі і розпачі… "Бачать" порчі і таке інше, потім пропонують свої послуги за великі гроші. До того ж, не знаючи свого майбутнього живеш, радієш і віриш у хороше. А якщо наворожать смерть, хвороби, ще щось… Потім не життя, а суцільна чорна смуга.
З точки зору релігії, ворожіння є великим гріхом. Можливо це й правильно. Якщо доля вже написана, то нехай хоч сюжет буде сюрпризом.
