ПАРТІЯ НАКАЗАЛА!
Мої бабуся з дідусем нині живуть у Києві. З рідного села перевезли до себе бабусину старшу сестру, у них різниця 12 років.
Бабця Марія овдовіла. Село Сулигівка на Харківщині майже вимерло, лишилися самі пенсіонери. До беззахисних старих навідуються нероби, й було кілька випадків убивств через гроші, що відкладали на "чорний день".Старенькій майже 90 років, тому саму її лишати побоялись.
Коли приходжу у гості, бабуся Марія часто розповідає про своє довге життя. Багато їй довелося перетерпіти… На юний вік прийшлася війна, допомагала партизанам. За сільськими мірками пізно заміж вийшла, у 26 років. А в 32 народила первістка. Старенька пригадує, що то був рік, коли Гагарін полетів у космос. Й новонародженого хлопчика голова сільради наказав (!) наректи Юрієм.
- Але, я не хотіла так називати, бо вже усі знали, що Гагарін розбився. – пригадує жінка.
Ослухалися голову сільради й партію заодно. Вдома дитинку називали Толіком. Але у документах все одно не дозволили записати Анатолієм, тільки Юрієм. Малий народився слабенький і хворів. Десь у п'ять місяців стало зовсім погано. Постійно плакав. Марія просила у сільраді машину, щоб відвезти хлопчика до лікарні. Але через те, що не послухала партію, й називала сина, як сама хотіла їй відмовили. За тиждень дитинка померла. Більше дітей у неї не було.
Нині старенька каже, що смерті вже давно не боїться. Їй часто сниться, як вона гуляє із маленьким синочком у парку і дитя її міцно тримає за руку. Вірить, що "там" із ним зустрінеться…
