Народна вчителька
Моя подруга давно мріяла про викладацьку діяльність. Ми разом вчилися у педагогічному на факультеті іноземних мов. Та для мене робота у школі – це страшний сон, а для неї – радість серця. Зараз вона працює перекладачем в іноземній компанії. Разом з роботою над технічною документацією, паралельно читає статті на Вікіпедії. Мені здається, що про британську королівську династію вона знає більше, ніж усі мої англійські друзі.
Одного разу моя подруга нарешті наважилася займатися тим, що гріє їй душу. Відразу їй на голову посипалося багато пропозицій з репетиторства. Подруга запевняє, що братиме учнів до тих пір, доки отримуватиме кайф від роботи. Гроші вона заробляє на роботі, у вільний від неї час вчить різних людей англійської.
Одна її учениця 19-річна студентка, яка "гризе" граніт маркетингу розуміє, що без англійської їй нікуди. Тому почала вчити мову приватно. На одному з уроків вони вивчали слово "favourite" - улюблений. Ось студентці треба сказати такі речення, як "мій улюблений сік", "мій улюблений фільм" і т.д. Проблеми виникли, коли довелося сказати про улюблену книжку. Зрештою дівчина здивувала мою подругу своєю заявою:
- А я книжок не читаю!
Моя натхненна вчителька не здалася, і запитала чи пам'ятає щось майбутній маркетолог зі шкільної програми. Якось випадково вона вимовила "Білий клик". Неймовірна радість засяяла в серці вчительки.
- Чудово! – викрикнула вона. А тепер давай скажемо, який улюблений письменник. Ось цей письменник американський, а прізвище у нього лунає так само, як столиця Великої Британії. Після тривалої паузи студентка заявляє:
- У мене не дуже добре з географією.
Моя подруга не втрачає терпіння, і зрештою відкриває географічну таємницю:
- Лондон!
Тож виявляється нелегко працювати, коли автори підручника з англійської, по якому вони вчаться, розраховували, що студенти повинні мати якісь базові знання. Моя подруга розводить руками, і поки не втрачає кайфу від викладання. Думаю, що багатьом дітям пощастило б, якби вона змогла прожити на зарплатню звичайної вчительки.
