Індійський принц та українська принцеса
Літак з Лондона на Київ. Заходжу в числі останніх пасажирів. Буквально біля входу сидить один на трьох місцях чоловік індійського походження. Легко і невимушено жартуємо, питаємо хто, куди і чого летить. Виявляється, що цей син славетного індійського народу вже рік отак катається до своєї української принцеси.
Цікаво, що він дуже типовий представник індуса, який живе в Англії. Незалежно від того, скільки років вони живуть на Альбіоні, себе позиціонують як "справжніх англійських чоловіків". Це при тому, що їх видає не тільки колір шкіри, але й сильний індійський акцент. Він так б'є по вухах, що ледь стримуєш сьози від того, як можна знущатися над милозвучною англійською мовою. Їхній гумор доволі далеко від того, що в Англії вважається англійським гумором, але вони свято вірять, що жартують як місцеві. Я не зустрічала англійця який буде хизуватися собою чи тим, що може собі дозволити полетіти на шопінг а Нью-Йорк. А такі, як індійський принц про це разів з тисячу згадає в різних варіаціях під час розмови. Англійці скромні, спокійні, вміють дуже тонко іронізувати над собою. На жаль, це вдається далеко не всім, особливо тим, хто намагається видавати себе за "справжніх англійських чоловіків".
Мій сусід розповів, що планує одружуватися зі своєю українською принцесою, дуже переживає за бюрократичний бік сторони такого одруження. Адже взяти за дружину дівчину з України не просто. Передусім, треба знайти гарного міграційного адвоката, який вже зуби з'їв на цьому. А потім починається кілька тижневий процес збору документів. Тут головне, грамотно показати платоспроможність і забезпеченність майбутнього нареченого. Тобто представник британського уряду має бути упевнений, що ураїнська принцеса не буде потенційною нелегальною працівницею , щоб прогодуватися. Звичайно, фотографується і помешкання, де житиме пара. А сама наречена має показати на скільки її професії може бути корисна британському суспільству. Це тільки для першого етапу на шляху до одруження. У разі позитивного рішення візового офіцера, українська принцеса отримає візу нареченої. А це означає, що право вона має тільки сидіти вдома, ходити на прогулянки, звикати до країни. Права на роботу вона не має ніякого. А ціна за таку візу складає на сьогодні 10 530 гривень. Після одруження така екзотична пара має подаватися на наступний тип візи, то вже вже документ дружини на 2,5 роки. Коштує так само дорого. І лише тоді, дівчина із загадковою слов'янською душею може шукати роботу, і починати працювати. А в її паспорті, у візі буде красуватися ім'я чоловіка для того, щоб коли прийде час подаватися на британський паспорт міграційна служба перевірить чи вона досі щаслива саме з тим за кого виходила ,і шлюб не фіктивний, а справжній. Ось власне такими переживаннями забита голова індійського принца.
Хоча, мене більше здивувало інша проблема чоловіка. Останнього разу, коли він приїздив до України, тоді освідчився своїй коханій. І звичайно ж подарував каблучку.
- Це діамант? – запитала вона.
- Ні, але це унікальна авторська біжутерія. Вона коштує дорожче, ніж звичайна золота каблучка з діамантом.
- Мені вона не подобається, можеш назад забрати.
Принц трохи засумував. Але каблучку забрав назад. І ось тепер везе їй нову прикрасу. Як пізніше він мені розповів, йому і цього разу не пощастило.
- Ось тобі нова каблучка!
- А з чого вона?
- Індійське золото та американський діамант.
- А мені так не здається. Можеш її собі забрати.
Три години розмови спливли дуже швидко. Літак вже приземлився під київським небом, і принца чекала його принцеса. Це так зворушливо виглядало, коли дівчина з тривогою і очікуванням виглядає коли ж вийде він, той кого так довго чекала. Вона така гарна. Видно, що ретельно підбирала кожну деталь одягу, акуратний макіяж, підбори й ароматні парфуми. Я коли бачу такі сцени в київських аеропортах, мені так хочеться, щоб у них все було добре.
