Багато письменників винаходять нові слова та створюють фразеологізми.
Деякі навіть вигадують мови: Дж. Р.Р. Толкін, який розробив складну систему ельфійських мов Середзем'я. Дотракійська, клінгонська, надсат – штучні мови, які виникли на сторінках романів. BBC Culture повідомляє, як створити нову мову.
І хоча автор "Гри престолів" стверджує, що вигадав дотракійські фрази на ходу, Девід Петерсон виявив, що вони побудовані за чіткими граматичними правилами (додатки стоять після дієслів, прийменники - перед іменниками і так далі). У результаті з'явилася повноцінна мова, яка відображає культуру і побут народу, який говорить нею. Так, наприклад, у дотракійській існує сім різних слів для назви удару мечем – від "hlizifikh" (дикий, але потужний) до "gezrikh" (жартівлива гра).
Щоби фантастичні світи, створені письменниками, були більш реалістичними, вони наповнюють їх власними топонімами (географічними назвами), історією та міфологією. Втім, мало що є таким захопливим, як мова, ось чому багато письменників йдуть ще далі і вигадують мову для фантастичного світу свого твору.
Якщо Джордж Мартін вигадав лише кілька фраз дотракійською, то Джон Толкін в своїх романах розробив десятки штучних мов, деякі з них – настільки досконалі, що їх внесли в навчальні програми університетських курсів.
Джон Толкін – філолог і поліглот – викладав класичні мови в Оксфорді, вивчив латинь, французьку і німецьку, розмовляв валлійською і фінською, знав давньоскандинавську і староанглійську. Коли він почав писати "Гобіта" і "Володаря перснів", знання цих мов позначилося на іменах персонажів та назвах місцевості. Вони також вплинули на створення мов Середзем'я: високу та розмовну ельфійську (квенья і сіндарін), мову гномів, чорний говір (яким розмовляв Саурон) та мову ентів, а також ще кілька менш розроблених і відомих мов.
Мало хто з письменників розробив таку досконалу систему мов, як автор "Володаря перснів". Втім штучна мова є доволі поширеним літературним прийомом. Іноді його мета – підсилити головну ідею твору. Так, новомова (Newspeak) в романі Джордж Орвелла "1984" мала віддзеркалити деградацію тоталітарного суспільства Океанії.
Лексикон новомови навмисно обмежується: в ньому немає синонімів та антонімів, а будь-які мовні нюанси скасовані. У новомові заборонені всі небажані слова і значення. Але найстрашніше, що її уривчастий ритм і спрощена вимова мають ув'язнювати думку.
"Думкозлочин" (ідеї свободи та рівності), "радтаб" (табір радості), "злосекс" (статеві стосунки без цілі зачати дитину) – лексика, яка втілює світ антиутопії Орвелла.
Підлітки в романі Ентоні Берджеса "Механічний апельсин" спілкуються англійською мовою, а також сленгом надсат, який з одного боку вписує Алекса та його приятелів у певну ієрархію суспільства, а з іншого – допомагає читачу відсторонено сприймати надзвичайну жорстокість героїв роману. Без цього прийому моральна огида, яку викликають дії Алекса, ймовірно, змусила би нас відмовитися від читання роману. Але завдяки сленгу відбувається своєрідне зближенням з героєм.
Не менш важливим є і політичний меседж Берджеса, який він передає за допомогою вигаданого жаргону. Надсат, в якому багато слів на кшталт "baboochka" (стара жінка), "eggiweg" (яйце) і "pretty polly" (гроші), є сумішшю лондонського сленгу кокні та російської мови. Так автор поєднує свою футуристичну Велику Британію з тоталітарною Росією (роман вийшов у 1962 році). Сама назва "надсат" походить від російського суфікса "-надцать", який позначає підлітковий вік.
У культовому романі Рассела Гобана "Рідлі Вокер" зображено іншу футуристичну антиутопію, дія якої відбувається у 2000-х роках, коли ядерна війна знищила сучасну цивілізацію і людство опинилося у залізній добі. Головний герой роману, від імені якого ведеться розповідь, мешкає в Інланді (Англії) на території сучасного Кенту, діалектом якого написаний роман. Це спрощена мова, в якій напис англійських слів відповідає вимові, а розділові знаки – взагалі відсутні.
Як зазначив філолог Фред Хойт в інтерв'ю Guardian у 2013 році, ельфійська – це мова, якою "легше скласти вишукану елегію для мертвих, ніж замовити сендвіч".
Тим не менш, чимало слів, вигаданих письменниками впродовж століть, міцно увійшли в лексикон сучасної англійської мови.
Серед авторських неологізмів в англійській мові – такі слова, як "bump" (глухий удар), "hurry" (поспішати) та "bedazzled" (засліплений), вигадані Шекспіром, "butterfingers" (тюхтій) і "boredom" (нудьга) – Діккенсом, "nerd" (комп'ютерний геній) – доктором С'юзом (американський дитячий письменник. – Ред.).
Норман Мейлер винайшов слово "factoid" (сумнівна, неперевірена інформація), Вільяму Гібсону належить термін "cyberspace" (кіберпростір), а Джону Мілтону – "lovelorn" (той, що страждає від безнадійного кохання).
"Yahoo" (грубіян) походить з роману "Мандри Гулівера" Джонатана Свіфта, а перше використання слова "twitter" (щебет) зафіксоване у Джеффрі Чосера (хоча, скоріше за все, він його не вигадав), якому також приписують створення слова "universe" (всесвіт).
Деякі слова прийшли з іноземних мов, а інші – створені шляхом злиття двох основ, в результаті чого виникають слова-гібриди або "слова-валізи" (термін належить Льюїсу Керролу).
Деякі слова походять від імен письменників або їхніх героїв, які уособлюють певну характеристику – "кафкіанський" (безглуздий) або "донкіхотський" (ідеалістичний).
Очевидно, сучасні письменники перебувають у складнішій ситуації, ніж їхні попередники, бо стільки слів вже вигадали до них, але багатьох це не лякає.
Мова, як нагадують нам знову і знову антиутопії, є барометром здоров'я суспільства. Коли колоритні регіональні говори йдуть в небуття, а мови вмирають по всьому світу (колись їх було 10 тисяч, а зараз – 6 тисяч, більшість з яких мають лише 10 тисяч носіїв). Приємно знати, що майстри слова невсипуще працюють над розширенням нашого словникового запасу, а разом з ним і нашого сприйняття навколишнього світу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Білінгви рідко плутають мови" - вчені
8 
35413