У світі від 60% до 75% населення розмовляє принаймні двома мовами.
Нині все більше очікують, що ви опанували принаймні одну з найпоширеніших мов: англійську, китайську, хінді, іспанську або арабську. Тому, не розмовляти жодною іншою мовою, окрім рідної, як більшість носіїв англійської, означає залишатись у меншості. Повідомляє BBC – Future.
Вчені давно довели, що багатомовність надає багато переваг у кар'єрі, соціальному та психологічному плані. Дослідники знаходять все більше підтверджень її користі для здоров'я. Багатомовність дозволяє швидше оговтатись від інсульту та затримує розвиток старечого слабоумства.
Професор психолінгвістики і двомовного пізнання Панос Атанасопоулос з Ланкастерського університету очолює передові дослідження в галузі білінгвізму. Його дослідження частково полягає в тому, щоб відокремити мову від культури, з якою вона щільно переплітається.
Мова не лише міцно вбудована в ментальність нації, але також має й глибоко політичний характер. Виникнення європейських національних держав і зростання імперіалізму в XIX столітті сприяло поширенню ідеї, що розмовляти іншими, окрім національної, мовами – є проявом неповаги до своєї батьківщини.
Ймовірно, саме тому в той час панувала думка – зокрема, у Великій Британії та США, – що виховання дітей на двох мовах шкідливе не тільки для їхнього здоров'я, але й для суспільства. Батьків попереджали, що двомовні діти плутатимуть мови, матимуть гірші інтелектуальні здібності. У них навіть може розвитись роздвоєння особистості і шизофренія.
Дослідження останніх років, проведені неврологами, психологами і лінгвістами за допомогою новітніх засобів сканування мозку, виявили безліч переваг білінгвізму. Основним поясненням яких є той факт, що наш неймовірно гнучкий мозок чудово пристосований для роботи в багатозадачному режимі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Крим отримає широку автономію або кримська мова буде офіційна по всій Україні - Алі Татар-заде
Професор Атанасопоулос та його команда намагаються дослідити, як мова змінює сприйняття дійсності. В одному експерименті учасникам демонстрували відео перехожих: жінка йде до своєї машини, або чоловік на велосипеді під'їжджає до супермаркету.
Виявилось, що англомовні учасники експерименту описували, як правило, саму дію: "жінка йде" або "чоловік їде на велосипеді". Тоді як носії німецької мови робили акцент більше на меті дії: "жінка наближається до своєї автівки" або "чоловік їде в напрямку супермаркету".
Частково це пояснюється граматичним інструментарієм мови, зазначає професор Атанасопоулос. На відміну від німецької, англійська мова має так званий "прогресивний" вид дієслова (форму на –ing) для позначення дії в процесі. І тому, коли мета дії не зовсім зрозуміла з ситуації, носій англійської мови уникає її називати.
Втім, коли дослідники протестували англійсько-німецьких білінгвів, з'ясувалось, що орієнтація на саму дію або на її мету в їхньому мовленні залежала від країни, в якій проводилося опитування. У Німеччині білінгви робили акцент на меті дії, а в Англії – на самій дії. Експеримент, таким чином, продемонстрував, як міцно переплітаються мова і культура, впливаючи на світогляд людини.
У 1960-х роках одна з піонерів психолінгвістики Сьюзан Ервін-Тріпп провела експеримент за участю японсько-англійських жінок-білінгвів. У ході дослідження учасниць просили продовжити речення однією з мов. З'ясувалось, що жінки по-різному закінчували фразу в залежності від того, якою мовою розмовляли.
Наприклад, фразу "Справжні друзі повинні..." японською мовою продовжували "допомагати одне одному", а англійською – "бути відвертими". Експеримент дозволив Ервін-Тріпп зробити висновок, що думка людини розвивається в межах мовного менталітету і що білінгви мають різні способи мислення в залежності від того, якою мовою користуються. Багато білінгвів підтвердили цю ідею, зазначивши, що відчувають себе інакше, коли розмовляють іншою мовою.
Як свідчить МРТ-сканування, коли білінгв розмовляє однією мовою, ця ділянка мозку блокує бажання використовувати слова і граматику іншої мови. Розум двомовної людини постійно вирішує, яку мови і коли використовувати. Білінгви рідко плутають мови, але вони можуть використати слово або граматичну конструкцію з іншої мови, коли їхній співрозмовник також розмовляє нею.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ресурс української мови блискуче впорається з викликами декомунізації: кропивничанин, водокачківець, горішньоплавнівець"
Чудова здатність концентруватися, вирішувати проблеми і зосереджуватися, а також психічна гнучкість і багатозадачність – навички безперечно дуже корисні в повсякденному житті. Найбільш захоплююча перевага білінгвізму відкривається з віком. "У білінгвів симптоми хвороби Альцгеймера з'являлись приблизно на чотири-п'ять років пізніше, ніж у одномовних з тією ж патологією", – зробила висновок Еллен Бялисток з Йоркського університету в Торонто.
Інше дослідження останнім часом також продемонструвало, що після пережитого інсульту в білінгвів в два рази частіше, ніж у монолінгвів відновлювалась розумова діяльність.
Цілком можливо, що схильність нашого мозку до багатомовності є результатом еволюційного відбору. Цю ідею підтверджує той факт, що ми з відносною легкістю опановуємо нові мови і перемикаємось між ними, а також те, що білінгвізм є дуже поширеним явищем упродовж всієї історії людства.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Білінгвізм означає розширений світогляд," - Ігор Зайдель
7 
35413