Міські садівники із зими запасаються добривами для підживлення рослин. У селах збирають попіл з грубок. Найкращий — зі спалених дров, що просипався в піддувало.
— Раніше одразу розсипав попіл по городі, прямо на сніг. Прочитав у журналі, що більше пользи, якщо весною кидати в борозни. На снігові, у воді попіл втрачає якості, — розказує 58-річний Василь Стельмах із села Дяківці на Вінниччині.
Попелом не тільки підживлює овочі, а й посипає розсаду капусти від тлі. Захищає від колорадських жуків помідори і баклажани.
— Не так лізуть на розсаду. Їм попіл смердить і чіпляється до лап. Важче добратися до листочків. У марлю набрав і потрусив трошки. Пробував через сито — багато посипається.
Кладе попіл у ямки, коли садить полуницю, малину, смородину. Можна сипати в борозни, висіваючи моркву, буряки, редиску. Якщо ділянка з картоплею невелика, добре живить і її. Туди з насінням кидають жменю попелу.
— В попелі є всі поживні речовини, крім азоту. Найбільше калію. Дає овочам міцність і продовжує зберігання плодів, — пояснює 47-річна Олена Почтарьова. Керує столичним консультаційним пунктом з питань органічного землеробства. — Попелом також лікують кислі ґрунти. Прискорює множення корисних бактерій. Вносять 100–200 грамів на квадратний метр грядки. Можна змішувати з перегноєм, компостом. Найбільше попіл люблять буряки, морква й картопля.
Коментарі