"Син "регіонала" продає квартиру за 1,5 мільйона доларів. Торгуватися не хоче"

 

— Брокери не люблять мати справу з дворівневими квартирами. Така нерухомість була модною три роки тому. А тепер усі розкусили, що там більше мінусів, ніж плюсів, — говорить київський брокер 37-річна Оксана Куриленко.

— Зараз продаю п'ять таких квартир площею 90–150 метрів. В середньому за "квадрат" просять 800 доларів, якщо умебльована — тисячу. Одне помешкання продаю втретє. Люди поживуть рік-два і з'їжджають, — показує фотографію гарно умебльованої квартири на вул. Амосова. — В оренду таке житло важко здати, бо висока ціна і дорога комуналка. Напарник продає дворівневу квартиру за 1,5 мільйона доларів біля метро Льва Толстого. Власник — син "регіонала". Півроку тому переїхав із сім'єю в Австрію. Житло не може ні здати, ні продати. Там меблі дорожчі, ніж помешкання. Все зроб­лене на замовлення. Люди ходять, як на екскурсію. Господар не хоче торгуватися. Хоча у грудні цю квартиру готові були купити за мільйон.

Їдемо дивитися житло на Позняках. Воно розташоване на 24‑му і 25-му поверхах. На першому — зробили ремонт. Є джакузі. На другому — поклали паркет, стіни поштукатурені. Помешкання коштує $250 тис.

— Власник переїхав з родиною у будинок під Києвом. Готовий торгуватися. Думаю, тисяч 5 уступить. Обіцяє подарувати покупцю місце у підземному паркінгу, — каже рієлтор. — У мене це один із найдорожчих варіантів. Найдешевше дворівневе помешкання у Вишневому поблизу столиці. Віддають за 65 тисяч доларів. Квартира у будинку без ліф­та. Приходять дивитися пари з дітьми. Але їм таке житло не підходить. У лютому жінка виїжджала у Штати. 4-кімнатну дворівневу квартиру на 100 "квадратів" на Троєщині продавала за 150 тисяч доларів. Покупців шукали місяць. За тиждень до вильоту одні принесли завдаток. Хотіли торгуватися, а хазяйка каже: "Давайте без торгу, а я вам віддам ключі від маминої "гостінки" на сусідній вулиці". Просто так людям квартиру подарувала. А вона 25 тисяч доларів коштує.

— Дворівневими помешканнями цікавиться кожен другий, а купує — кожен 50-й, — розповідає київський брокер Роман Ковалінський, 41 рік. — У листопаді торік продав таке юристу. Він на першому поверсі зробив офіс, на другому — квартиру для себе. Півтора року тому дворівневе житло купила жінка, яка планувала відкрити там приватний дитячий садок. Є пропозиції, де перший поверх рахують по тисячі доларів за "квадрат", а другий — по 600. Перед наступним опалювальним сезоном ці квартири подешевшають, бо за опалення треба буде платити багато. Дешеві дворівневі помешкання не мають санвузла на другому поверсі. А це — великий мінус. Якщо там одна стяжка після забудовника, то в ремонт доведеться вкласти мінімум 10 тисяч доларів. Усе прийдеться переносити вручну або платити вантажникам за доставку будматеріалів, меблів, техніки під двері. Першим ділом власнику треба встановлювати кондиціонер, бо влітку дах нагрівається і в кімнатах нічим дихати. Мої знайомі продали таке житло до кризи. Літом уся сім'я прокидалася о шостій ранку — у помешканні було, як у сауні. Таке важко здати в оренду, бо треба мінімум тисяч 8 із квартирантів брати. Багатьом це не по кишені. А заселяти компанію студентів чи роботяг і перетворити помешкання люкс-класу на гуртожиток ніхто не хоче.

×