Наприкінці 80х років рівень національної свідомості поляків різко зріс. Практично кожен тоді зрозумів, що країна після згубної дії радянської влади потребує радикальних змін. Про це на зустрічі з кримськими татарами, які приїхали знайомитись із системою освіти Польщі, розповів Мирон Сич, єдиний етнічний українець у Сеймі Республіки Польща. Зараз депутат очолює Комісію Сейму у Справах Національних та Етнічних Меншин.
"Схожі історичні події в наших країнах - це одна з причин, чому поляки відчувають близькість українського народу особливо зараз. Бо багато хто впізнає у вас себе двадцять років тому. Тут свого часу так само пристрасно відстоювали зміни в країні, так само мріяли про швидке впровадження реформ", - згадує політик.
З 1989 року в Польщі почалися радикальні реформи, які врешті допомогли економіці країни зростати.
"Але так було не завжди. До того в Польщі панувала глибока економічна криза. Був період, коли кожен другий поляк був безробітним, а інфляція сягала 45% на місяць. Раніше поляки їздили в Україну купувати телевізори. Тепер - навпаки. Ми не побоялися провести "шокову терапію". Це принесло позитивні результати для економіки і, звісно, для рівня життя людей".
Перші зміни в Польщі відбувалися завдяки адміністративній реформі, підкреслює політик. Влада на місцях отримала більше можливостей розпоряджатися бюджетом свого регіону, міста і села.
"Схема стала працювати наступним чином: багатші райони країни отримували менше, а бідніші — більше. За кілька років це дозволило збалансувати і урівняти регіони в доходах. Приміром, в менш забезпечених містах стали будувати такі самі за якістю дороги, як і в більш успішних".
Така схема розподілу коштів значно змінила суспільну роль депутата. Таким чином, децентралізація в Польщі вдалася, стверджує політик.
"Депутати стали змушені ділитись. Не тільки обов'язками, а й фінансами. Це те, що було б зараз корисним для України. Фінансами у вас діляться неохоче, і це одна з причин, чому не відбуваються реформи. В Польщі кандидат у депутати ніколи не буде приїздити в регіон заради того, аби пофарбувати паркан чи встановити дитячий майданчик, а потім обіцяти ще кращі зміни. Обов'язок депутата — законотворчість. А майданчиками і парканами займається громада на місцях. Сподіваюсь, такі зміни скоро настануть і в Україні. Але їх не буде, якщо урядовці ставитимуть собі мету заробити".
Кілька місяців тому близько двохсот українців попросили надати їм статусу біженців у Польщі, розповідає політик.
"Іноді трапляється, що такі люди надають не зовсім вірні дані про себе. Приміром, жителі західної України кажуть, що вони з Донбасу. Проте ці дані ретельно перевіряються. Це питання не національності, а об'єктивності. Сприяння у проживанні в Польщі надають усім тим, хто прозоро і чесно обґрунтовує для цього причини. Не маю причин сумніватися: Польща — один з надійних партнерів України".
Польський уряд та громадські організації завжди активно сприяють українцям, які проживають на території Польщі або бажають тут жити і працювати в майбутньому, каже Мирон Сич.
"Зокрема, в Польщі зараз навчаються понад 15 тисяч студентів з України, багато з яких здобуває освіту безкоштовно. Кількість студентів постійно збільшується. Польський уряд постійно працює над новими пропозиціями для студентів з України".
3 
8759
Коментарі
2