Потрапити в гості до 46-річного полковника Збройних сил у запасі Сергія Шатілова важко. Живе він на території діючої військової частини, вхід до якої охороняє вартовий. Квартира Шатілова на першому поверсі головного штабу Західного регіонального управління прикордонної служби України. Приміщення колись належало Прикарпатському військовому округу. Згодом його передали прикордонникам. Разом із бездомним Шатіловим.
До полковника заходимо з двору штабу через окремий вхід.
— Спершу покажу, як я живу, а потім вип"ємо кави, — каже господар.
Заходимо в туалет. Стелі високі, понад чотири метри. Смердить відкрита каналізація. Стіни порепані. Укриті грибком і кількома шарами щільного павутиння. У тенетах павуків тисячі маленьких мушок:
— Одного разу я познімав павутиння. Хата перетворилася на рій — дрозофіли з каналізації полетіли. А так, із павутинням, і павуки мають що їсти, і мені комфортніше. Почнеться тепло — мурахи поповзуть, але їх я не виводжу. Вони їдять бліх, які невідомо звідки беруться. Щодо смороду, то я вже звик. Знаю: якщо смердить — ітиме дощ, запаху немає — чекай ясної погоди. Це мій безкоштовний барометр, — розповідаючи про життя, Шатілов саркастично сміється над собою.
Іще в туалеті живуть щури, позбутися яких нереально. Вони їдять гуму й одвірки, догризають підлогу. Зробили там собі катакомби. Житлові приміщення від гризунів Шатілов захищає стальними пластинами.
— Зате в мене немає тарганів. Одного разу принесли телевізор із тарганами. За кілька днів усі поздихали. Вони атомну війну переживуть, а в моїй квартирі — ніяк, — продовжує господар.
До розмови приєднується 45-річна дружина полковника Ольга:
— Тут дуже погана аура, — каже жінка. — Вазони гниють, квіти в"януть. Хотіла капусти наквасити, так за кілька днів бочка вкрилася сантиметровим шаром гнилі. Коїться щось надзвичайне. Я навіть привида бачила. Приходив священик, то в нього аж волосся дибки стало.
Зате в мене немає тарганів. За кілька днів усі поздихали
Живуть Шатілови у просторій, але дуже вогкій кімнаті. Ще мають кухню. Обладнали її, коли з приміщення прикордонників виїхала остання сім"я військових. Тепер Шатілови єдині мешканці штабу. Над ними — кабінет командувача Західного регіонального управління прикордонних військ. Через стінку — вузол зв"язку.
Службі в армії полковник віддав 26 років. Звільнився у запас чотири роки тому через хворе серце. Йому дали інвалідність. На квартирній черзі Шатілов із 1992-го. Тоді був 64-м на однокімнатну, хоча має права на позачергове отримання житла. Черга просувається дуже повільно. За офіційними паперами Міноборони Шатілов уже восьмий у списку позачерговиків на однокімнатну квартиру.
Полковник признався, що за 13 років проживання в колишній австрійській вартівні жодного разу не купався у ванні. Каже, "омивається над тазиком окотом".
— Я нікого не засуджую. Розумію, що все робиться законно. За цей час я написав десятки листів. Мною опікувався особисто командувач Західного регіонального управління прикордонних військ генерал-лейтенант Володимир Карась. Але житла просто немає. Мене найбільше роздратувало ось що, — Шатілов дає вирізку з газети "Народна армія" за 17 травня 2005 року.
У рубриці "На контролі МО України" Міністерство вітає новоселів, які отримали квартири у будинку на вулиці Княгині Ольги, 14а. Під восьмим номером у списку — прізвище "Шатілов".
— Мені навіть вибрати дозволили із двох квартир. Я обрав 44-ту. Приводив старенького тата, він казав, що тепер може спокійно померти. Але з часом сказали, що квартиру віддали іншому військовику-інваліду. Мене дехто досі вітає, а житла я так і не маю, — полковник гасить у попільничці недопалок синього "Бонду" й потуплює погляд.
Зараз Шатілов уже нікому не пише. Колись він був спеціалістом по зв"язках із громадськістю. Чудово знає, як готуються відписки. Знервований чоловік каже, що не одягне військової форми і не відвідуватиме ветеранських заходів, доки держава не згадає про нього.
Увечері після інтерв"ю випав дощ. Згадався "барометр" Шатілових.
65 квартир на дві тисячі черговиків
Заступник директора департаменту будівництва Міноборони України Сергій Данилович, 46 років, прибув із Києва до Львова, аби подивитися, як будують житло військовикам. За його словами, цьогоріч Міністерство планує збудувати по Україні понад 7 тис. квартир. Для прикладу, у 2004 році звели 2 тисячі. На Львів припаде аж 65 квартир. Усього у місті майже 2 тис. військових черговиків. Багато з них чекають на власне житло понад 15 років.
7 
35413
Коментарі