"Бачили метеликів у рамочках під склом? Має ж хтось їх привозити", - 45-річний киянин Олександр 10 років займається поставками в Україну екзотичних товарів із країн Африки, Південної Америки, Південно -Східної Азії. Увозить їх як легально, так і нелегально. Кореспонденту Gazeta.ua він анонімно розповів про свій бізнес.
Я знаю багато мов, тому спілкуватися із місцевим населенням чи поставниками товару неважко. Маю офіційний папірець, щоправда слабенький, не на всі випадки життя годиться, що товар куплений мною у тій чи іншій країні. Або я сам вполював тварину і везу її шкуру.
Ніколи клієнту не скажу, звідки привіз товар, щоб сам не поїхав і не купив. Особливо оптовому покупцеві. Можу збрехати, що брав у В'єтнамі, хай їде пошукає. А поодинокому клієнту , який бере один гаманець із, скажімо, ската, можу розповісти, де брав. В нього грошей немає туди поїхати і відповідно стати моїм конкурентом.
Везу метеликів, яких складають крильцями до середини, везу заспиртованих скорпіонів відрами. Їх потім висушують, вставляють в рамку по одному і продають по всій Україні. Везу шкури пітонів, крокодилів, скатів, леопардів, зебр, можу навіть тигра дістати. Зараз можна за гроші купити все, що ворушиться.
Багаті люди шкури вішають у квартирах на стінах, але більше прикрашають мисливські будиночки. Якщо така людина платить $3000 за шкуру леопарда, чи 2500 за шкуру зебри , хоче, щоб вона була бездоганна. А місцеві жителі дуже погано їх чинять, від того розчину на шкурі залисини. Я відрізую шматочки з боків і заклеюю лисини, тільки дивлюся, щоб плямки чи смужки співпадали. Клієнту кажу: "Яке купив, таке й продаю. Дивіться гарно, щоб без претензій". Вони, як правило, шкуру вішають і забувають про неї на 4-5 років, потім нову замовляють.
Є у мене зуби крокодилів, акул, пазури лева. Їх шамани купують. Також беруть голови змій. Роблять з них аксесуари або чіпляють на свої торохтілки, барабани.
Гаманці із шкури ската або акул беруть бандюки і мєнти. Я гаманця взагалі не маю, гроші ношу в целофановому пакеті. Зручно і прозоро. Не маю також черевиків із крокодилячої шкіри. Хотів би, пошив, що хочеш. Нецікаво.
Привожу також одяг жінок із племен, прикраси, маски. Покупці хочуть автенику. Беру у місцевих, віддаючи взамін золотисті ґудзики, які носили на радянських військових формах. Жінкам подобаються. Тут купую їх за копійки. Так що з часів Колумба нічого не змінилося: міняємо консервні банки на цінності.
Сам не продаю товар, є люди, які стоять на Андріївському узвозі, є люди, які шиють із шкіри сумочки.
У Європі криза, у нас - нема. Якщо клієнти готові віддавати 3 тисячі гривень за шкуру пітона, від 5 тисяч за шкуру крокодила, щоб пошити черевики чи сумочку, яка криза? В Європі мільйонери ходять у простіших одяганках.
Скільки заробляю, не скажу, але живу вище середнього рівня. Маю кілька квартир.
4 
35413
Коментарі