"Українці в Галичині не тільки йдуть як австрійські жовніри визволяти Україну, але ще й зібрали своє військо з добровольців, що назвалось на спомин славної Січи Запорозької – Українські січові стрільці. Всякий, хто здужає нести оружжя, пристає до Українських січових стрільців, бо це наша козаччина вертається!" – йшлося у маніфесті, що 11 серпня 1914 року опублікувала львівська газета "Діло". Заклик видала Головна українська рада, яку створили незадовго перед тим три найвпливовіші українські партії Галичини. Головою обрали адвоката Костя Левицького.
28 липня розпочалася Перша світова війна. Українці опинилися по два боки конфлікту: Наддніпрянщина перебувала у складі Російської імперії, а Галичина – Австро-Угорської. Галицькі політики розглядали війну як шанс об'єднати націю в єдину державу. Попередній маніфест ГУР, опублікований 6 серпня, закінчувався словами: "Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!" Рада ініціювала створення легіону Українських січових стрільців при австрійській армії. За кілька днів до нього зголосилися 28 тис. добровольців. Побоюючись, що формування переросте в повноцінну армію, яка згодом може становити загрозу, австрійське командування дало згоду на легіон із 2,5 тис. вояків.
"І зібралась у Львові і в Стрию велика багатотисячна громада стрілецької молоді на заклик нашого єдиного політичного проводу, – описує ті дні публіцист Степан Ріпецький. – Вирушила на місце великої історичної збірки зі своїх батьківських хат добровільно, без особливої спонуки і агітації, ведена стихійною силою свого глибокого національного почуття, із радісним і гордим одушевленням, під кличем боротьби за державну незалежність, до боротьби проти історичного ворога України".
Легіон поділили на два батальйони – курені. Ті, у свою чергу, мали сотні – роти, чоти – взводи та рої – відділення. Так само українські історичні назви мали й військові звання: замість прапорщика у січовиків був хорунжий, замість лейтенанта – чотар, а замість майора – отаман. Коштів бракувало: воякам видали мундири угорських піхотинців, гвинтівки системи Верндля, зняті з озброєння 1888 року. "Чи то військо, чи то банда – ти ніяк не розбереш," – іронізували стрільці в пісні.
3 вересня новобранці прийняли присягу, а наприкінці місяця вступили в перший бій – із російськими частинами в районі Верецького і Ужоцького перевалів у Карпатах. До 1917 року через легіон пройшли 7 тис. осіб. 350 із них загинули у боях, 1,2 тис. отримали поранення, 1,5 тис. потрапили в полон до росіян. На початку 1918-го "усуси" дійшли до Херсонщини. Та в листопаді того року Австро-Угорська імперія розпалася, легіон Січових стрільців влився до Української галицької армії – військового формування проголошеної 1 листопада у Львові Західноукраїнської Народної Республіки.
"О восстановлении прав всех жертв политических репрессий 20–50-х годов", –
так називався указ, який підписав президент СРСР Михайло Горбачов 13 серпня 1990 року. У ньому, зокрема, йшлося: "Признать незаконными, противоречащими основным гражданским и социально-экономическим правам человека репрессии, проводившиеся в отношении крестьян в период коллективизации, а также в отношении всех других граждан по политическим, социальным, национальным, религиозным и иным мотивам в 20–50-х годах, и полностью восстановить права этих граждан"
12 серпня 1923 року в Києві розпочалася Губолімпіада – спортивні змагання серед жителів Київської губернії. Тривала 10 днів. Це був перший захід на нещодавно збудованому "Червоному стадіоні" – теперішній НСК "Олімпійський". У програмі були: легка та важка атлетика, фехтування, гімнастика, велоспорт, плавання, футбол. Щовечора показували кінофільми. Не обходилося без курйозів. Так, усіх чотирьох учасників змагань зі спортивної ходьби на 3 км дискваліфікували за "неправильный стиль ходьбы". А всеукраїнський рекорд із метання диска не зарахували, бо при переважуванні диск виявився на 60 г легший від норми.
14 серпня 1908 року в англійському місті Фолкстон відбувся перший міжнародний конкурс краси. Його організував керівник місцевого порту Роберт Форсайт. Учасницями стали 30 дівчат із Великої Британії, Франції, Австрії та США. Конкурс намагалися зірвати суфражистки, які викупили квитки у передні ряди, і сіли там у велетенських капелюхах із написом "Виборче право для жінок!" Переможницею стала 18-річна Неллі Джермен із Лондона. У промові під час нагородження вона сказала: "Я хочу миру на всій землі та нове порося для тата".
17 серпня 1903 року американський видавець Джозеф Пулітцер, за походженням єврей з Угорщини, склав заповіт. За ним передавав у спадок Колумбійському університету $2 млн – близько $42 млн на теперішні гроші. Три чверті цієї суми мали піти на створення вищої школи журналістики, решта – на щорічні премії по $10 тис. для найкращих журналістів. Першу Пулітцерівську премію вручили 1917-го – за шість років по смерті підприємця. Зараз її лауреатів визначають кожні 12 місяців у 21 номінації. Сума винагороди не змінилася.
4,5 хвилини на стільки почав відставати годинник на вежі Вестмінстерського палацу в Лондоні 12 серпня 1949 року. Затримка сталася через те, що стрілку завдовжки 4,25 м, яка показує хвилини, обсіла зграя шпаків
3 
35413
Коментарі