— Мій онук — першокласник Андрійко дуже любить кашу "Дружба народів". Почула про неї в "МайстерШеф". Проводили конкурс на якомусь вокзалі. Одна група не встигла набрати гарних продуктів. Трохи було крупів, — говорить 58-річна Людмила Шлапакова з міста Знам'янка на Кіровоградщині.
— Найстарша учасниця з Одеси сказала, що може приготувати кашу. Назвала її "Дружба народів". Я подивилася, що в хаті є трішки рису, гречки, із склянку пшона. Вирішила поекспериментувати.
Повну склянку пшона, по пів — рису та гречки насипає у велику емальовану миску й промиває. На плиту ставить чавунну каструлю. Наливає трохи більш як половину склянки олії. Миє, чистить і крупно тре велику морквину. Дві цибулини нарізує кубиками.
— Роблю підсмажку, — вкидає овочі в каструлю з олією та ледь підсмажує. Вливає 2 л холодної води, чекає, доки закипить. — Пшоно вбирає багато води. Тому його варять у пропорції 1 до 5. Воду можна закип'ятити в чайнику. Тоді буде швидше. Висипаю промиті крупи. Підсолюю, для кращого смаку можна всипати приправу "Мівіна". Небагато, щоб не переборщити.
Коли вода закипає, Людмила Михайлівна зменшує вогонь до мінімуму. Варить півгодини.
— Ще трохи рідкувата. Але то нічого, на плиті дійде. До вечора буде хоч ножем ріж. Андрюша в нас вибагливий. Несмачного не їстиме. А цю кашу обожнює. Добре підійде і тим, хто постить, бо корисна й ситна.
Коментарі