Газобалонне обладнання окупиться за півроку

 

— Узимку навіть думав кидати роботу, бо більшу частину зарплати витрачав на бензин. Він подорожчав до 27‑30 гривень. У січні на пальне пішло 4200 гривень, за­робив — 6500. Вирішив перейти на газ, бо він удвічі дешевший, — каже Юрій Гаврецький, 37 років. Живе в селі Щасливе на Київщині. Щодня їздить автомобілем "Шевроле Авео" на роботу в столицю.

— На встановлення газобалонного обладнання пішло три тижні. Воно окупиться за півроку. Зараз витрачаю на поїздки у Київ 2–2,4 тисячі гривень.

На авто Гаврецького обладнання четвертого покоління за 13,7 тис. грн. Таке споживає 11 л газу на 100 км у місті, 9 л — на трасі.

— Це на літр більше, ніж їздити на бензині. Проте вартість газу компенсує ці витрати. Вирішив не ставити звичайний балон у багажнику, бо він займає багато місця. Сидіння не можна розкладати. Замовив круглий — у вигляді колеса. Його встановили замість запаски під підлогу багажника. Запасне колесо тепер лежить у багажнику. Якщо їду недалеко, лишаю його вдома. Динаміка автомобіля після переведення на газ не змінилася. Машина прискорюється, як і на бензині. Двигун став менше вібрувати. Колись мав "копійку" на газу. Машина набагато гірше розганялася. То було перше покоління газової установки. Із четвертим не порівняти.

Працівники станцій техобслуговування кажуть: через подорожчання бензину вперше за 10 років зріс попит на газобалонне обладнання. Водіїв записують у чергу.

— Для переоснащення потрібні балон для газу, трубопровід, прокладений від нього до двигуна по днищу машини, блок управління, редуктор пониження тиску та газові форсунки. У салоні розміщують кнопку й індикатор рівня тиску в балоні. Є шість поколінь газобалонного обладнання, — розповідає 28-річний Сергій Суда­ренко зі столичної станції "Віп газ центр". — Кожне призначене для певного типу автомобіля. Перше покоління встановлюємо на карбюраторні машини — "Жигулі", "Таврії", "Волги". Коштує від 6 тисяч гривень. Друге — теж для машин карбюраторних і обладнаних механічними інжекторами. Це переважно старі іномарки — "Ауді 80", "Фольксваґен Гольф", "Опель Аскона" та інші. Четверте покоління найпопулярніше, його ставимо на інжекторні машини — "Деу Ланос", "Тойота Камрі", "Кіа Ріо" тощо. Установки третього покоління взагалі не використовуємо. А п'ятого не радимо ставити через технічні проблеми. Воно ­оснащене насосом вприскування газу. Через погану якість пального на наших заправках він часто виходить із ладу. Шосте покоління газових установок добре себе зарекомендувало. Підходить для всіх інжекторних двигунів. На відміну від четвертого, споживає стільки ж газу, скільки бере бензину. Правда, система дуже дорога — від 30 тисяч гривень.

Треба перепрошити центральний блок управління

Після переведення автомобіля на газ потрібно перепрошити центральний блок управління. Тоді двигун і випускна система автомобіля не так зношуватимуться, машина економитиме 1–1,5 л газу.

— Заводська програма блоку управління зроблена так, щоб відповідати всім вимогам країн, де продають ці машини. Це компроміс налаштувань між вимогами десятків країн, — говорить 29-річний Ілля Ковтун, директор фірми чип-тюнінгу GT Club. — Для газу потрібен інший ступінь стиснення, пропорції вироблення паливної суміші. За це відповідає електроніка. Її слід перелаштувати, інакше двигун швидше зношуватиметься, газ вибухатиме у випускній системі. Її доведеться частіше міняти. Для заміни програми блоку управління автомайстер під'єднує свій комп'ютер до спеціального гнізда в салоні під кермовою колонкою. Копіює програму на свій комп'ютер, перезаписує і знову переносить в систему управління авто.

Зміна програми коштує 1–1,5 тис. грн.

"Перейду на газ, коли їздитиму більше"

— На газ вигідно переходити тим, хто за рік проїжджає понад 15 тисяч кілометрів. Інакше установка довго окуповуватиметься, — говорить киянин 42-річний Максим Костиря. — Мій тесть перевів свою "Дачію Логан" на газ два роки тому. Витратив 7,5 тисячі гривень. А наїздив за цей час усього 7 тисяч кілометрів. Їздить машиною лише на дачу й ­назад у Житомир.

Костиря наїжджає за рік 9–10 тис. км. Має "Шкоду Октавію" з двигуном обсягом 1,6 л.

— У мене машина на гарантії. Якщо переходитиму на газ, то майстри втручатимуться в систему подачі пального, електромережу автомобіля, кузов. Офіційні дилери знімуть гарантію. Та й із балоном ззаду їздити незручно. Центр ваги автомобіля зміщується. Буде таке враження, наче два мішки картоплі в багажнику везеш. Якщо розмістити балон у ніші для запасного колеса, то не буде куди покласти запаску. Вона займатиме багато місця в багажному відсіку. Перейду на газ лише тоді, коли їздитиму більше й матиму авто з більшим об'ємом двигуна. Тоді економія перекриє всі незручності.

На газ не хоче переводити автомобіль Євген Середницький, директор школи контраварійного водіння "Корда-профі":

— Щоб економити, краще купіть автомобіль із турбодизельним двигуном. Він споживає 4,5–5 літрів пального на 100 кілометрів.

×