13 грудня 1981 року генерал Ярузельський запровадив у Польщі військовий стан. Пізніше, на судовому процесі, він скаже на своє виправдання, що не мав іншого виходу, бо інакше Москва зробила б усе замість нього. I справді, кремлівські старці з занепокоєнням позирали в бік найнепокірливішого бараку в комуністичному таборі, де розгортався масовий страйковий рух. І — найстрашніше — поставали справжні незалежні профспілки.

Як завжди, винуватцями заворушень було оголошено зовнішніх "ворогів" — адже самі поляки, як і теперішні українці, ніколи б не додумалися без проклятого Заходу до таких речей, як свобода, гідність і справедливість. "В беде не оставим и в обиду не дадим", — пообіцяв полякам московський генсек і для більшої переконливості провів під їхнім кордоном масштабні військові маневри.

Диктатори переконані, що для утримання влади потрібна лише достатня кількість армії та поліції

Усі диктатори чомусь переконані, що для утримання влади потрібна лише достатня кількість армії та поліції. Сьогодні, правда, вони вивчили ще й магічне слово "політтехнології" — як засіб конвертування грошей у владу та наступного її конвертування у ще більші гроші.

Тарас Чорновіл, який 2004 року працював у штабі Віктора Януковича — не офіційному, на чолі з Тігіпком, а в тіньовому, під орудою іншого персонажа, — розповідає, як намагався втримати свого патрона від занадто безсоромних маніпуляцій. На що той бадьоро, цілком по-регіонівськи відказував: "Да ладно, не бзди! Все схвачено!".

Сьогодні той персонаж посилає головорізів із "Беркута" бити студентів і майстерно фальсифікує довибори в чотирьох округах. Він переконаний, що "все схвачено" і що нічого йому за це не буде, крім державних нагород від подібного типа, званого "президентом".

Можливо, замість Квасневського й Кокса, Євросоюз мусив би послати до них на переговори когось на зразок Ярузельського.

×