Нещодавно "Економіст" опублікував статтю Linguistically challenged, назву якої важко перекласти. Приблизно вона означає "мовні виклики" — саме так її подали на сайті БЮТу. Тим часом оригінальна назва вказує на поширену в англомовному світі фразу mentally challenged, яку часто вживають для політично коректного опису розумової недорозвиненості — когось, хто борикається із серйозними і здебільшого нездоланними "розумовими викликами".

Україна, як пояснює британський тижневик, борикається з мовними викликами не лише в тому сенсі, що частина країни розмовляють однією мовою, а частина — другою (aбо й жодною). Головний мовний виклик (чи, радше, "недорозвиненість") полягає в тому, що звичні терміни, на зразок "демократія", "вибори", "конкуренція", означають в Україні зовсім не те, що деінде.

Звичайні собі шахраї називаються "бізнесменами"

65 років рому Джордж Орвел охрестив цей жаргон "новомовою", змалювавши в романі "1984" дуже подібне на СССР тоталітарне суспільство. "Економіст", як і Орвел, зосереджується головно на політичних термінах, тим часом як новомова функціонує у нас на всіх рівнях. Звичайні собі шахраї називаються "бізнесменами", грабіжники — "рейдарами", здирники — "рекетирами", а їхні партнери і покровителі — прокурорами, суддями й урядовцями.

Колега-лікар, яка приймала недавно амбалистого пацієнта з ушкодженим передпліччям, необачно спитала його, ким він працює.

Пацієнт завагався.

— Я не питаю, де. Я питаю, чи у вас розумова праця, а чи фізична, щоб приписати лікування.

— І та, й та, — сказав пацієнт.

— Тобто?

— Я регулятор конфліктів!

Ми й досі гадаємо, що воно означає. Я переконаний, що той тип махає бейсбольною битою, а колега — що голосує чужими картками в парламенті.

Зрештою, у нашій країні одне другому не заважає.

×