Путін сам заганяє себе у глухий кут

Напередодні зустрічі у Мінську з президент України Петро Порошенко заявив, що там вирішується не лише питання врегулювання ситуації в Луганській та Донецькій областях, але й доля всієї Європи. Романтизм нашого президента можна виправдати лише його недосвідченістю. Насправді цю долю вирішують бійці українських військ, які героїчно б'ються в зоні АТО.

Перемовини з Володимиром Путіним завершилися нічим. І це абсолютно очікувано. Адже для Путіна розпочати мирний процес з Україною подібне політичній смерті. Бо інфікована імперським синдромом російська політична еліта вважатиме його слабаком. Тому він до останнього маневруватиме на міжнародній арені, аби виграти час і продовжувати ескалацію конфлікту на Донбасі.

Але, як не дивно, це теж грає проти нього. Бо відкритої війни Україні він оголосити не може — тоді доведеться пояснювати росіянам, навіщо їм м'ясорубка з "братнім" народом. Сотні "вантажів-200" уже починають витверезвляти громадян РФ. До того ж, у цьому випадку Європа і США можуть надати Україні пряму військову допомогу. А тоді потік убитих військовослужбовців до Росії збільшиться в рази. І це теж може підірвати російське суспільство на бунт проти влади.

Таким чином, Путін сам заганяє себе у глухий кут. Будь-які наступні дії лише погіршуватимуть його становище. Світова спільнота все більше консолідуватиметься проти нього і шукатиме шляхи зменшення залежності від російських енергоресурсів. Внутрішня напруга в Росії наростатиме, бо анексія Криму і продовження війни на Донбасі вимагатимуть все нових ресурсів. А кошти відбиратимуть зазвичай у регіонів, у надії, що вони мовчки проковтнуть будь-яку витівку кремлівської влади. Але це до певного часу. Рано чи пізно провінції збунтуються під тиском місцевих громад під гаслом "Досить годувати Москву".

Звичайно, другий сценарій нас не тішить. Адже Україна змушена буде заплатити за це дорогою ціною — життям тисяч своїх громадян. Та іншої долі у нас нема. Адже вийти із орбіти найкривавішої в історії людства імперії просто так не вдасться. Нині маємо писати нову історію своєї держави. З героями і зрадниками, дерадянізацією і дерусифікацією, революцією свідомістю і народженням нації.

×