Через рік після ратифікації у Верховній Раді "харківських угод" помилковість цього кроку стала зрозуміла уже не лише тим, хто активно тоді протидіяв їм у парламенті, а й більш широкому загалу в Україні.
На сьогоднішній день можна зробити три висновки від реалізації "харківських угод".
Висновок перший. Усі питання, які стосувались обіцянок (а вони прозвучали на найвищому рівні) щодо не підвищення цін на газ для населення, виявились брехнею. Навіть не простою помилкою, а свідомою брехнею. Ціни на газ для населення вже піднімались на 50%, і ще піднімуться в цьому році. Люди можуть пересвідчитись у цьому не через коментарі політиків, а подивившись на свої лічильники та платіжки.
Висновок другий, який стосується наданої цінової знижки на російський газ. Всім тепер зрозуміло, що насправді це не знижка, а інший порядок розрахунків за спожитий Україною газ. До того ж, йдеться про газ, ціна якого вища за ціни, які сьогодні встановились для інших країн-споживачів в Європі. Тобто фактично в України збільшується борг, який вже сьогодні можна побачити у відповідних документах Міністерства фінансів України. Він складає щорічно близько 3 млрд. доларів і буде зараховуватись як взаємозалік за плату Росії за перебування Чорноморського флоту на території України після 2019 року. Тобто, по суті, маємо інший порядок розрахунків, який дав можливість цьому уряду знизити газову оплату, переклавши проблеми на тих, хто буде при владі через 10 років.
Висновок третій. Ці угоди представлялись, як такі, що зроблять зовсім інший рівень взаємовідносин України та Росії. Очікувалось, що цей непропорційний компроміс з боку України мав підштовхнути Росію до абсолютно нового алгоритму стосунків із нашою державою. На перших порах так начебто і відбувалось - було зафіксовано покращення відносин на рівні керівництва двох країн, що дало позитивні результати для великого українського бізнесу. Зокрема, для вітчизняних металургійних та хімічних підприємств.
Разом з тим, заяви про те, що "харківські угоди" об'єднають суспільство й знизять градус суспільної напруги в Україні, не справдились. На жаль, це питання навпаки розділило Україну навпіл. За даними соцдослідження, близько 50% людей в Україні підтримували такий крок. Нині їхня кількість зменшилась майже вдвічі.
За даними опитування Центру Разумкова, на питання про те, чи вводило керівництво України людей в оману, заявляючи про те, що підписання "харківських угод" дозволить не підвищувати ціни на газ для населення, вже наприкінці 2010 року 52,7% опитаних ствердно відповіли, що - так, українська влада свідомо дурила громадян. При цьому так думають громадяни як із заходу, так і сходу нашої країни. Тобто наступило масове протверезіння, хоч і запізно.
"Харківські угоди" є по-своєму унікальними для нас, оскільки Росія завдяки нам підписала один з найкращих для себе договорів, досягнувши для себе, шляхом переплетіння економічних та політичних питань, максимально корисного результату.
Виходить, що українська сторона сама собі створила непросту ситуацію, вихід з якої слід шукати в самій Україні. Росія ж при цьому захищала власні національні інтереси і вдало зробила це.
1 
1
Комментарии
11