Переговори між українською владою і Євросоюзом щодо майбутнього Юлії Тимошенко — на завершальній стадії. По суті Віктор Янукович уже прийняв позитивне рішення. Розбіжності можуть бути лише в деталях. Різка заява віце-президента Європейської народної партії, депутата європарламенту Яцека Саріуш-Вольського про те, що питання Тимошенко має вирішитися до 21 жовтня, — це додатковий стимул, щоб Янукович думав швидше. Хоча це й неофіційна думка Євросоюзу.
Питання підписання Угоди про асоціацію зайшло настільки далеко і набрало такого принципового значення, що навряд чи європейці пожертвують ним заради опальної екс-прем'єрки. Тож нині ми спостерігаємо гру нервів: хто може дотиснути ситуацію краще, витребувати для себе більше поступок.
21 жовтня відбудеться зустріч міністрів іноземних справ країн-членів ЄС, на якій вони обговорять, наскільки Україна просунулася у виконанні вимог для підписання Угоди про асоціацію. Навіть якщо до цього часу Тимошенко не буде на волі, все одно міністри залишать простір для позитивного рішення щодо України.
Але чому Янукович так довго тягне з вирішенням питання Тимошенко? Як би це не виглядало парадоксально, у гойдалках між Європою і Росією наш президент спіймав своєрідний кураж. З ним спілкуються не мовою принижень, жорстких примусів, ультиматумів, а в умовах цивілізованої дискусії. За його рішення ведуть боротьбу Кремль і Брюссель. І для нього це процес набуття власного геополітичного досвіду, своєрідне тренування, випробовування, наскільки можливі рамки домовленостей з Євросоюзом і Москвою.
Янукович розуміє, що рано чи пізно питання Тимошенко буде вирішено. Адже після підписання Угоди про асоціацію настане досить тривала процедура ратифікації цього документа парламентами країн-членів ЄС. І навіть тоді Євросоюз може поставити хрест на вільнюських домовленостях, якщо екс-прем'рка залишатиметься за гратами. Зрозуміло, що випустити головну опонентку на волю — це Януковича болісна процедура, бо означатиме певне фіаско. Доведеться наступити на свої амбіції, змиритися з неприємними моментами. Тому він хоче зіграти роль справедливого судді.
Водночас для Кремля важливо, щоб Тимошенко сиділа за гратами. Це чинник, який погіршуватиме стосунки між Банковою і європейськими чиновниками та повертатиме Україну до сфери впливу Росії.
Остаточне рішення Вікора Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом було продиктоване не його ментальністю чи зміною переконань, а зумовлено переконаністю, що таким чином він виграє час. Відтак зможе узаконити те, що у нього є в Україні, вирішити свої особисті питання. Адже в демократичній Європі рішення приймаються довго, у результаті переговорів, консультацій, узгоджень, врахування думки кожного. Навіть якщо там вирішують когось покарати санкціями, то для цього потрібно чимало часу. Тим паче, що Європа складається з багатьох суб'єктів, і не всі можуть однозначно ставитися до цих санкцій. Тут може бути поле для маневру. Росія ж — авторитарна система, де рішення миттєво ухвалює одна людина. І наступного дня все виконується.
2 
1
Комментарии
4