Або міністр освіти, науки, молоді та спорту Дмитро Табачник не володіє інформацією про реальну ситуацію з розвитком російської мови в Україні, або чиновник свідомо бреше, створюючи штучний мовний бар'єр та ховаючи за ним себе та власну некомпетентність. Такий висновок напрошується після заяви Табачника про те, що кожен, хто хоче працювати українським чиновником, повинен вільно володіти російською мовою. Отже, на думку цього міністра, який, до речі, відмовився писати диктант з української, в нашій країні є не лише чиновники, а й звичайні собі громадяни, котрі не розуміють російської мови та не володіють нею.
Майже в той самий час ще двоє його однопартійців та однодумців, Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко в Одесі говорили про необхідність захищати в Україні російську мову та вкотре представили свій законопроект про російську як другу державну. При тому, що місто-мільйонник Одеса ніколи не відчувала особливих проблем із вільним обігом російської мови, за що отримало неофіційний статус "російськомовного". Як і Харків, Донецьк, Луганськ та частково – Дніпропетровськ і Запоріжжя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МЗС передало генконсулу РФ у Криму підручник з української мови
Але тут варто нагадати їм, а надто – Дмитрові Табачнику, про те, що російська мова так само вільно ходить у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Рівному, Луцьку. Нею спілкується значна частина міського й містечкового Закарпаття. Загалом в Україні важко знайти громадянина, котрий не володів би російською мовою. Так само, як немає в нас таких, хто не розуміє українську.
Мало хто знає, що сумнозвісний маніяк Андрій Чікатило, аби помотати суддям нерви та затягнути процес над собою, хоча результат напевне був йому відомий, згадав раптом про своє українське походження і заявив: російської мови не розуміє, негайно дайте йому перекладача. Погодьтеся, ті громадяни України, котрі заявляють про попрання своїх прав на вільне спілкування російською і вимагають закріпити це своє право на законодавчому рівні, поводяться точно так само, як згаданий психопат. Тим більше, якщо йдеться про державних чиновників: якраз вони, приймаючи громадян, завжди спілкувалися російською.
Чиновники в метрополіях говорять мовою того, кому служать. Знати російську мову хоч для царського, хоч для радянського чиновника завжди було ознакою лояльності до режиму. І не лише в Україні: коли більшовики підім'яли під себе Кавказ, Середню Азію, Казахстан та Прибалтику, тамтешні чиновники теж перейшли на російську – серед іншого, це було ознакою кар'єрного зростання та розуміння подальших перспектив.
Нинішні українські діти, для яких програма частини шкіл передбачає вивчення російської з шостого класу, тобто десь із 11 років, знають її з пелюшок. Навіть якщо живуть у питомо україномовних регіонах, на тій-таки Галичині. Значить, якщо частина їх захоче стати чиновниками, мовних перепон не буде – російською говорять в Україні всі. Проблеми з вивченням інших іноземних мов, наприклад, англійської, більш нагальні та очевидні. Проте знання англійської Табачник від чиновників чомусь не вимагає. Хоча це було б круто: уявіть начальника ЖЕКу, інспектора Податкової або керівника РУВС, який володіє бодай каліченою англійською...
Згадується епізод роману російського письменника Юрія Полякова "Замыслил я побег...", у якому один із героїв 1993 року намагався влаштуватися на державну службу в Києві, але його вигнали, бо... не знав української. Погодьтеся, тут популярний російський автор видає наше бажане за своє дійсне. За 20 років існування незалежної України не було жодного подібного випадку. Заяви типу: "Ти просто не знаєш!" не приймаються, бо якби подібний прецедент мав місце хоч раз, Табачник та Колесніченко вже козиряли б цим прикладом, знайшли потерпілих, свідків та головне – винуватих. Навіть їхня завзята опонентка Ірина Фаріон вільно володіє російською мовою і жодним чином не обмежує права людей довкола себе нею спілкуватися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Партії регіонів думають, що російська мова вимирає - нардеп
Варто в зв'язку з цим згадати: переважна більшість розважальних телевізійних програм українського виробництва проводяться російською. Це – базова мова українського телебачення. І не тому, що на це існує якесь секретне розпорядження: просто ведучі та учасники шоу краще володіють російською, а підтягнути їм варто якраз українську. Тут же вкотре згадаю про не менш очевидні речі: книжкові магазини в Україні наповнені книжками з Росії чи не на 80%. Якби у нас ніхто не знав російської на тому рівні, про відсутність якого бідкається Табачник, цими книгами просто б не торгували. Чи торгували в тому обсязі, якому продають книжки, видані іншими іноземними мовами.
Отже, лише поверховий аналіз активних мов в Україні заперечує Табачника, Колесніченка та Ківалова: із російською наші люди проблем не мають. Для чого боротися за права собак гавкати, котів – нявчати, риб – дихати зябрами, а черепах – мовчати? Саме цим займаються згадані чиновники! Думаю, ви вже давно це зрозуміли. А це вже зовсім інша тема.
2 
1
Комментарии
135