Останні події в Криму нам чітко показали, хто є другом України, а хто ворогом. Революція відбуласть не тільки на Майдані, а й в умах політиків. Вони нарешті зрозуміли, що питаннями обороноздатності потрібно займатися серйозно.
До 2010 року придбали й випробували близько 150 зразків озброєнь. Але протягом чотирьох років не купували нічого. При потребі модернізувати близько 400 зразків озброєння, попереднє керівництво міноборони на цей рік запланувало лише чотири випробовування конструкторських робіт. Останні чотири роки влада послідовно призупиняла всі розробки збройної техніки, зброя закуповувалась одиночними зразками. Це ніяк не впливало на обороноздатність країни. До 2010 року переозброїли старі танки на модернізовані - "Булат". Встановили боєкомплект високоточної протитанкової ракети "Комбат", високоточні комплекси й захистили бронетехніку сучасними засобами захисту. Але після 2010-го це було призупинено. Ми купували й установлювали у військових частинах збройних сил високочастотні протитанкові ракети "Стугна", "Комбат", "Бар'єр". За чотири роки не куплено жодної ракети. Але на різних показухах, і підготовці до них, ті ракети, що ще залишались в наявності безжально вистрілювались. Знищувався запас високоточних боєприпасів, які в разі раптового ведення бойових дій, ефективно вирішували завдання і підвищували обороноздатність країни. Призупинили закупівлю цифрових засобів зв'язку, які до речі, виготовляються в Україні. Ми продаємо по всьому світу сучасні танки, бронетранспортери, модернізовані бойові машини піхоти. Але нічого з цього не купували для збройних сил України. Призупинили закупівлю автомобілів КРАЗ.
Деградація армії й збройних сил ішла по всіх напрямках. В рік закуповували по одному літаку. Це ніяк не підвищувало обороноздатність країни. Завод "Артем" виготовляв нові ракети, продавав їх Індії. У збройні сили не купили жодної.
Нас, військових експертів, це дивувало і обурювало. Ми писали про це, але нас принижували. І лише сьогодні стало зрозуміло, чому це відбувалось.
Як колишньому військовому, мені боляче до сліз, коли жінки й діти військовослужбовців захищають наші військові кораблі. Хоча ситуація зрозуміла. Є чітка умова, коли можна застосовувати зброю. Звісно, не можна допустити крові. Прийшли солдати, і дасть Бог підуть. Треба щоб Крим залишався таким, яким ми його знаємо — здравницею, місцем відпочинку України, Росії, Білорусі та інших країн.
1 
1
Комментарии